#театральні-історії

Сумна й неймовірна історія кохання Мавки й Лукаша захоплює своєю проникливістю, духовною красою й романтичним піднесенням.«Лісова пісня» Лесі Українки, створена нею 1911 року, справжня перлина в скарбниці поетичних надбань української літературної спадщини, надихнула режисерів різних мистецьких жанрів до творчих пошуків.

Перша сценічна постановка поеми відбулася в Київському драматичному театрі в 1918 році. Серед найвищих мистецьких досягнень – легендарна кінострічка Віктора Івченка (1961), екранізація Юрія Іллєнка (1981), опера Віталія Кирейка (1957). Свої маленькі шедеври цієї п’єси має кожен із провідних театрів нашої країни. Але найпоетичнішого звучання драматичний твір набув у балеті.

Про виставу

✔Спів птахів, подих вітру, дзюрчання веселого струмочка… З перших звуків увертюри прекрасний, примарний, потойбічний світ прадавніх волинських лісів, де серед дрімучих хащ, поміж вікових дубів та сосен загубилися міфологічні істоти, заворожує глядача своєю містичністю.

Уже в пролозі мрійливі хороводи русалок, спритний Куць з маленькими чортенятами, поважний Лісовик та підступний Водяник ваблять магічною силою.

А «Той, що греблі рве» «…молодий, дуже білявий, синьоокий, з буйними і разом плавкими рухами», своїм енергійним танцем з Русалкою Водяною створює справжню ілюзію бурхливого весняного потоку.

✔Почувши гру Лукаша на сопілці, прокидається від зимового сну лісова дівчина Мавка.

Як перший пролісок, що радіє теплому сонячному промінню, так і її любов розквітає весною.

Окрилена романтикою досі непізнаних нею трепетних почуттів, вона світиться та сяє щастям.

Щирі, ніжні адажіо юних закоханих зачаровують своєю піднесеністю. Лукаш огортає лісову красуню палкими обіймами, піднімає, кружляє її. Мавка грайливо ухиляється. Вони люблять, вірять, сподіваються… Натхненний, поетичний дует до самозабуття поринає у стихію кохання!

✔Спадають осінні листочки. Згасають і почуття Лукаша.

Вродливу, лагідну, високої поетичної мрії дівчину він проміняв на бідову Килину, в якої робота аж кипить у руках.

Лісова царівна, покинувши свою затишну зелену домівку, йде за околицю на лан жати. Але згубити розкішну красу золотих колосків, між яких їй усміхаються сині волошки та рожеві маки, її щедра душевна доброта не може.

Задумливо звучить журливий танець з Русалкою Польовою, набираючи надломних обрисів.

✔У селі святкують весілля Килини й Лукаша.

Насичені фольклорними барвами національні обряди та звичаї, у поєднанні з класичною хореографією та українськими народними традиціями, заряджають глядача танцювальним азартом.

Дивлячись на веселу, впевнену в собі Килину, Лукашеві мариться ніжна, тендітна, з сумними очима Мавка.

Непритомний Лукаш, сховавшись від веселощів свого одруження у лісі, грає на сопілці пісню втраченого кохання.

✔Лісові друзі мстять Лукашу за зраду і страждання Мавки.

Могутнім стрибком на середину сцени вилітає Перелесник. Його поривчастий, запальний танець, сповнений динамічної, мов вихор, сили, несе вогняну помсту.

Яскраве полум’я, яке наче блискавки відлітає від його червоного вбрання, спалює Лукашеву хату.

✔Сутінки. Пронизана журбою «біла картина» сніжинок. Іскристі пачки балерин у темряві дня, що минає. Примарний світ Мавки. Магія хореографічного малюнку і кордебалет, який танцює з піднесеною відчуженістю … Сніг поволі засипає Лукаша!

✔Бринять струмки, лунає спів птахів, шумить старий волинський ліс. На сопілці грає маленький Лукашик.

Сповнена краси і романтики поезія української природи починає своє весняне відродження!

Історія

✔Уже 75 років «Лісова пісня» – вершина української хореографічної класики- прикрашає афішу Національної опери України.

Балет на мелодійну, ліричну і при цьому яскраво образну й танцювальну музику Михайла Скорульського був створений у 1936 році. Лібрето написала дочка композитора – Наталя Скорульска, балерина Київської опери. Постановку вистави здійснив балетмейстер Сергій Сергєєв. Прем’єра відбулася лише через 10 років, під час святкування 75-річчя від дня народження Лесі Українки.

Першими виконавцями партій Мавки та Лукаша стали Антоніна Васильєва та
Олександр Бердовський.

Українські сцени знали багато прочитань цієї балетної класики. Але «Лісова пісня», перекладена хореографічною мовою Вахтангом Вронським, по-справжньому відтворила внутрішній світ героїв, їхні характери й почуття.

Тут грають і чудові декорації Анатолія Волненка. Зображений на сцені ліс живе й дихає, оберігаючи своїх казкових мешканців.

За довгу сценічну історію декілька поколінь солістів зросло на виставі, вносячи свої акторські барви в класичні танцювальні образи.

Своє втілення драма-феєрія знайшла в постановках усіх наших оперних театрів, а також у Великому театрі в Москві, Ризькому театрі опери та балету.

Гастролі балету у багатьох країнах світу, зокрема, в Росії, Румунії, США, Японії, мали шалений успіх.

Автор Валентина Самсонова