#справжні-історії

В Україні забороняють розповсюдження пластикових пакетів та встановлюють досить суттєві штрафи за порушення. Такий законопроєкт ухвалила у другому читанні Верховна Рада.
Виняток становлять біорозкладні пакети в магазинах та закладах харчування. Загалом у компаній є 9 місяців для адаптації.

Подібна заборона діє в багатьох країнах світу з великими сумами штрафів у разі її порушення: Австралії, Чилі, Італії (вона першою серед країн ЄС здійснила такі кроки). Деякі країни запровадили екологічний податок на продаж пластикових пакетів, наприклад, Греція та Швеція. А в Бангладеш виробникам пластикових пакетів за ввезення, розповсюдження та використання загрожує навіть до 10 років ув’язнення. Різні терміни ув’язнення за це «світять» і в Ботсвані, Кенії та Танзанії.

Загалом більше 33 країн світу повністю відмовилися від пластикових пакетів, а 53 ввели часткове обмеження або оподаткування.

Чим же так налякали людство пластикові пакети?

Пластик дуже повільно – протягом 100 років – розкладається в навколишньому середовищі, тоді як користуємось ним ми зовсім недовго й у великій кількості. Від нього часто гинуть тварини та мешканці морів і океанів, оскільки плутають із їжею. До того ж пластик виробляється з невідновлювальних ресурсів, таких, як нафта, видобуток яких своєю чергою також шкодить довкіллю.

В Україні використання поліетиленових пакетів взагалі масштабне: щороку кожен українець використовує близько 500 поліетиленових пакетів. Для порівняння: у ЄС цей показник наближається в середньому до 90 пакетів.

А почалася буремна історія поліетиленових пакетів у 60-х роках минулого століття. Шведський інженер на ім’я Стен Густав Тулін розробив метод формування простих суцільних пакетів для компанії Celloplast в місті Норрчепінгу (Швеція), внаслідок якого й з’явилися пакети, які стали для багатьох людей планети повсякденними атрибутами, а компанія цей винахід запатентувала.
Тепер же людство винаходить методи, як позбутися цього винаходу. Пріоритетною у світі стає екологія, а не інтереси певних видів бізнесу. І це правильна історія 🙂

Автор Тамара Куцай