#захопливі_історії

1 вересня багато хто з нас і в дорослому житті сприймає як початок якогось важливого ділового циклу: мовляв, ось настане 1 вересня, і тоді я і те, й се. Часто результатом цього є ні те, ні се, але звичка залишилась. Бо ми привчені до того, що першого вересня йдемо в школу та в новий клас.
Але не завжди в Україні ходили до школи 1 вересня.

«Наум наведе на ум», – часто чули ми від своїх дідусів і бабусь, дивуючись, до чого тут Наум. А він дуже навіть до чого.

Бо раніше, коли в Україні існували церковно-приходські школи, а саме – в позаминулому та на початку минулого століття – діти ходили до школи 1 грудня за старим стилем, і 14 грудня – за новим. Цей день припадав на День пророка Наума, а він вважався покровителем знань, науки та розуму. Відомо, що Наум був монахом-просвітником, багато мандрував та навчав дітей грамоті.
Знання в Україні завжди цінували. Про це свідчить маса прислів’їв. Ось деякі з них:

Знання людині — що крила пташині.
Знання красить, а незнання смішить.
Знання багато місця не займає.
Пташка красна своїм пір’ям, а людина – знанням.
Багато знає, тільки нічого не вміє.
Хто не знає, той не сумнівається.
Хто хоче багато знати, тому треба мало спати.

Такий культ знань увінчався результатом: за рівнем освіченості українці – лідери в світі. Згідно з недавнім рейтингом глобального людського капіталу, ми – на 5 місці серед інших країн (дані Центру Разумкова).

На фото: школа 19 століття, коли українські дітки з допомогою Наума бралися за ум. Зразок тодішньої школи ми знайшли для вас в Національному музеї народної архітектури та побуту України.