#справжні-історії

Справжнім гімном материнству можна вважати «Пісню про рушник».

Її автори – поет Андрій Малишко та композитор Платон Майборода. Їм дивовижно вдалося відобразити найсправжніші почуття у світі – любов матері до дитини. Переживання, сподівання, щемливу надію, аби її кровинка мала хорошу долю.

А про історію створення пісні, звісно ж, розповіла мати. Мати Платона Майбороди Одарка Єлисеївна, яка стала поштовхом і свідком створення цього українського культурного шедевру.
«Ми з Малишком Андрюшею жили тоді ще в одній квартирі. Заходжу до них, а вони про щось буркотять, стиха лаються між собою. Я й кажу: «Що ви там пишете й пишете про одне й те саме… Ви б краще написали, скільки ночей я недоспала, скільки тебе, Платошо, і твого брата Жору проводжала в дорогу, скільки своїх очей виплакала вам услід»… Вони зиркнули один на одного, потім глянули на мене і відразу ж стали — мов їх підмінили. Й не зронивши ні слова, зачинилися. І вже не виходили — ні опівдні, ні ввечері… Я ж переживаю… Під ранок прочиняю двері, а там диму — хоч сокиру вішай. Платоша за роялем, бачу, сидять мої хлопці — голі по пояс, але щасливі, мов діти. Коло них порожніх пляшок — ну, ціла батарея… А загледіли мене — взяли за руки і почали навперебій, чуть не злякали: «Мамо, мамо, послухайте! Це про вас».

Платошка відкашлявся й почав першим: «Рідна мати моя, ти ночей недоспала… І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала…». Затим, як умів, співав Андрюша. Далі вдвох, я ж слухала й слухала… А потім ми обнялися втрьох — і вже не стримували сліз…».

Автор Надія Мигунець