#захопливі_історії
Поряд зі зникаючими видами рослин і тварин у світі є ще й зникаючі види ліфтів. Їх називають патерностерами. Вони – дідусі чи прадідусі нинішніх кнопочних, прозорих, розсувних і всіляких модернових ліфтів. Тобто з них усе починалось. У світі зараз їх лишилось не так уже й багато. До речі, один із патерностерів є й в українському Ужгороді і знаходиться в Закарпатській ОДА.
Патерностерів не викликають, як звичайні ліфти, бо вони й так безперервно рухаються по колу. В них можна швиденько зайти, адже вони складаються з відкритих кабінок без дверей, одні з яких рухаються вгору, а інші – вниз.
Чому така назва – патерностер? Вона походженням із латині (pater noster) і перекладається як «Отче наш». Мабуть, першопрохідці, які освоювали цей вид будинкового транспорту, дуже часто звертались до Всевишнього, аби доїхати цілими й неушкодженими, отже, з часом ліфт і отримав таку назву.
А з чого все почалося? Звідки взялися патерностери?
А явило патерностери світові в 1868 році англійське містечко Ліверпуль, яке разом із Манчестером протягом 19 століття було флагманом промислової революції. Першим патент на цей ліфт отримав Пітер Елліс, але згодом він не заплатив державі необхідний у таких випадках збір, і в нього патент забрали. У 1877 році патент на ліфт отримав Пітер Харт. А в 1884 році уже в іншому англійському містечку Дартфорді інженерна фірма J & E Hallruen встановила перший у світі ліфт-патерностер. А згідно з іншими даними, начебто перший ліфт-патерностер було встановлено в Лондоні. Загалом же в першій половині 20 століття їх активно встановлювати в Європі в магазинах, державних закладах та житлових будинках.

Ці ліфти у вигляді стелажів карусельного типу мають такий механізм дії: кабінка ліфту рухається безперервно й повільно (на поверх припадає приблизно 15 секунд), і коли досягає верхнього поверху, то повертається вздовж осі й починає рух у зворотному напрямку. Пасажирам потрібно встигнути зайти та вийти, поки ліфт знаходиться на поверсі.
Чому ці ліфти стають ледь не музейними експонатами і відходять з ужитку? Вважається, що вони не відповідають нормам безпеки, зокрема, не розраховані на людей з обмеженими можливостями. Тож, наприклад, в Чехії їх лишилось всього кілька десятків, і половина з них досі діє в Празі. (До речі, саме в Празі ми його для вас і сфотографували). Близько 200 патерностерів є в Німеччині, зокрема, в Берліні. Лічені патерностери є в Угорщині, Данії, Швеції, Великобританії, Польщі та Фінляндії.
Час від часу ті чи інші компанії оголошують про наміри створити патерностери нового типу: з комп’ютерним управлінням, з окремими кабінками.
Але чи вже вони будуть тими патерностерами? Чи передадуть дух епохи, як ці, які ще є? Питання відкрите. Загалом же патерностери – це певним чином уособлення нашого життя: важливо вчасно зайти в якусь історію і так само вчасно з неї вийти.
Автор Тетяна Пивовар