#захопливі_історії

Увечері 6 січня січня розпочинається Різдво Святою вечерею. Але що має бути на столі і що означають святкові страви?

Сакральна кількість страв

До сьогодні українці намагаються дотримуватися ритуального числа 12, готуючи різдвяне меню — пісні наїдки до Святої Вечері: гриби, квашена капуста, вареники та пиріжки з горохом, капустою, квасолею, грибами, хліб, борщ, узвар, а також скоромні страви на саме Різдво (шинка, ковбаси, холодець, печене м’ясо і птиця тощо). Згідно з християнськими звичаями, це число символізує 12 апостолів.

Головна страва святок — кутя

Є багато рецептів куті. Її готують ще й із рису, додаючи сухофрукти, мед, ягоди з варення, родзинки тощо. Приготування куті також мало ритуальний характер. Господині завчасно купували новий глиняний посуд, щоб у ньому подавати страву до столу, а чоловіки розтирали мак у макітрах. Попри солодкий смак куті, саме з неї починають різдвяне частування за столом. Після завершення трапези кілька ложок куті кладуть на чисту тарілку і залишають її на столі або на підвіконні для душ померлих родичів. Різдвяну звичаєвість усіляко популяризує маркетинг: готову страву можна придбати у крамниці, на базарі чи замовити в ресторані. Також до послуг споживачів — набори для швидкого приготування куті в домашніх умовах.

Ритуальний хліб

На Закарпатті не було куті, місцеві кажуть, що її принесли в регіон «совіти», найголовніший там карачун — це хліб із «пупцем», куди насипають сіль, або зерно, або ставлять колоски. О 12 годині його треба було обов’язково обмити, від порога стелили довгий рушник і котили його, намагаючись передбачити, яким буде рік.

Якщо звернутися до традиції Поділля, то там на Різдво робився спеціальний хліб, який називався Різдвяник, або Рожество, або Різдво. Ліпили два валики, скручували їх у джгут і викладали у формі підкови. Хліб вішали під образи, він висів до Водохреща, а потім його віддавали корові, коли вона телилася. Ще робили хліб у вигляді вісімки — безкінечності, навіть робили подвійну спіраль, яка нагадувала трипільські орнаменти.

Багатство інгредієнтів

Наші предки вірили, що в різдвяні свята межа між світами зникає, це свято людей і всієї світобудови. Тому на столі мають бути присутніми всі категорії продуктів, які ми споживаємо. Тут є поєднання зернових, овочів, фруктів і риби. Це притаманно християнській традиції. З риби на різдвяний стіл готували січеники, холодець. Хоча зараз мало людей готує холодець із риби, але, можливо, в майбутньому ця страва знову повернеться в гастрономічну моду: на щастя, сьогодні спостерігаємо відродження традицій української кухні.

Вареники-варенички страва незвичайна

Особливе місце на столі займали вареники: з маком, згречкою, картоплею, грибами, капустою тощо. На Поліссі обов’язково розпарювали чорниці й робили вареники з цієї лісової ягоди, також робили з грибами або з грибами та картоплею. А начинка капуста з пшоном характерна для Поділля.

Та інші наїдки…

Раніше в Україні обов’язковою гарячою стравою на Святвечір був борщ, який готувався на смаженій рибі та буряковому квасі. Таку екзотику, як буряковий квас, вже не всюди знайдеш. Але раніше квашенина була поширеною стравою для святкового столу. Приміром, на Чернігівщині квасилися яблука з гарбузом: шар яблук, шар гарбуза, квасили капусту з журавлиною, в бочках квасили огірки, яблука, груші. Це та ферментована їжа, яка була дуже корисною для шлунку.

Автор Дарина Кучережко