Зворушлива історія італійського песика Фідо

#захопливі_історії

Вірність – таке потрібне нам почуття! І якщо людям воно рідко притаманне, то компенсують цю потребу брати наші менші. І роблять це так, що аж дух перехоплює й душа завмирає. І думаєш: «Як, як таке можливо?!» Можливо.

Якось, повертаючись додому, італієць Карло Соріані побачив у канаві поранене цуценя. Трапилось це одного зимового вечора 1941 року в італійському містечку Луко-дель-Муджелло, неподалік Флоренції. Він витягнув його звідти, забрав додому, обігрів, нагодував, став лікувати і назвав його Фідо.

Цуценя росло, а з ним росла і його величезна вдячність та відданість своєму рятівникові.

Собака так полюбив свого господаря, що щоранку супроводжував його з дому до центральної площі, звідки той їхав автобусом на роботу до іншого міста – Борго Сан-Лоренцо.

Потім, із почуттям виконаного обов’язку, пес Фідо повертався додому. Але ввечері знову йшов на автобусну зупинку, щоб зустріти свого господаря, й радісно виляв хвостом, коли той виходив з автобуса йому назустріч.

Але одного разу господар не вийшов йому назустріч. Карло Соріані загинув під час бомбардувань у грудні 1943 року.

Але вірний пес не падав духом і наступні чотирнадцять років (понад 5000 разів!), аж до своєї смерті, щодня ходив на зупинку. Сподіваючись побачити, як Карло Соріані сходить з автобуса і йде з ним додому.

Італійці були глибоко вражені такою відданістю тварини. Мер міста навіть нагородив його золотою медаллю в присутності багатьох співгромадян і зворушеної вдови Соріані в листопаді 1957 року.

Про нього захоплено писали італійські ЗМІ та знімали навіть кіно. А пес продовжував ходити на автобусну зупинку, не втрачаючи надії все-таки побачити свого господаря.

Фідо помер 9 червня 1958 року, так його й не дочекавшись.

А муніципалітет поставив йому пам’ятник на площі Данте в місті Борго Сан-Лоренцо, поруч із Палаццо Комунале.

Ось така зворушлива історія вірності, яка, втім, не поодинока.

Подібні історії відомі в світі. Вони мали місце в Японії, Польщі та Сполучених Штатах Америки, де було встановлено пам’ятники на честь вірності собак Хатіко, Джока та Шепа відповідно.

Погодьтесь, ми також навіть зі свого життя можемо пригадати не одну таку історію. Вони вчать нас світлій та безкорисливій любові й вірності.

Автор Надія Мигунець