#захопливі-історії

Погодьтеся, нам частенько бракує витримки,спокою й терпіння. Зазвичай ми хочемо все й відразу. Але є той, хто завжди готовий почекати. Його ім’я – Почекун.

Почекун стрімко увірвався в людське життя й став популярним образом-мемом у вигляді кумедного, огрядного й милого звірятка.

Українці ілюстрували ним різні явища, носили його до Верховної Ради, встановлювали скульптури в різних містах, в тому числі й замість Леніна. Пік популярності Почекуна припав на 2017 рік, проте й зараз він лишається модним. Як, власне, завжди на часі лишається людська здатність чекати – кращих часів, вітру в полі, з моря погоди тощо.

Але звідки він взявся? З чого почалася його історія?

Почекуна 2016 року створила нідерландська художниця Маргріт ван Бреефорт. Цю скульптуру вона виготовила для Лейденського університету та розмістила її біля Лейденської дитячої лікарні, де й побачила пацієнтів, які терпляче чекали своєї черги. Саме вони надихнули її тоді своїм чеканням на таке яскраве й нестандартне творіння.

Почекун з’явився в образі голови морського слона та величезної личинки комахи, зате з людськими руками, складеними в позі очікування. Його офіційною назвою стали слова з латини Homunculus loxodontus.

Ось як сама авторка описала свій витвір: «Мій персонаж — свого роду невдалий експеримент, він чекає й сподівається на те, аби стати кращим. Він немов великий милий клубок плоті, який хочеться обійняти».

Її творіння виявилося таким вдалим, бо мисткиня знала, що зображувала: їй, як скульпторці та художниці-початківцю, часто також доводиться чекати. Ось як вона сказала про це в одному з інтерв’ю для ВВС: «Чекаю, коли хтось купить мою роботу, чекаю наступну виставку. Художникові – початківцю доводиться чимало чекати. Чекати й сподіватись, що коли-небудь ти зможеш отримати нове замовлення».

Що ж, Маргріт чекала й дочекалася свого.

Цікавий факт: міська влада Дніпра хотіла їй замовити подібну скульптуру для свого міста, але змушена була відмовитись від цієї затії, бо художниця запросила 100 тисяч євро за свою роботу, а на менше не погодилась, вирішила почекати. А чиновники також подумали, що Почекун може почекати. Так всі й лишились чекати.

Цікава етимологія слова Почекун. Походженням воно від слова «чекати», яке, своєю чергою, має праслав’янське коріння та об’єднує нас зі східноєвропейськими мовами, в яких звучить точнісінько так само: чеською,македонською, польською, болгарською, іншими.

Тож Почекун, чекаючи, «підсвітив» нам ще й чарівливість цього рідного слова, про яке одні забувають в якійсь повсякденній гонитві й круговерті, а інші живуть постійно з ним, склавши руки, ніби Почекуни.

Автор Микола Синенко