#захопливі_історії

Листопад вчить нас відпускати. Легко, красиво, шляхетно. Помилуватись щасливим різнобарв’ям минулого, вслухатись у його шурхіт. І – піти далі. Бо те, що прожило вже свою історію, не повернеться. Не можна зібрати листя і причепити назад до дерев. І з цим треба змиритись.

«Відпустіть ситуацію, відпустіть людей, відпустіть минуле», – радять нам психологи. А ми все ніяк. Природа ж легко й красиво демонструє, як це треба робити. Чарівний майстер-клас від листопада.

Листопад – ще й про те, що треба речі називати своїми іменами. Якщо цього місяця падає листя з дерев – то цей місяць і є листопад. Так кмітливо вчинили колись наші предки. Щоправда, перед цим (за часів Київської Русі) вони чомусь певний час називали листопадом жовтень, а нинішній листопад груднем, але нічого, так буває. Головне, що виправились.

А от в інших мовах, наприклад, ще й досі звуть його November, що в перекладі з латини означає «дев’ятий», хоча насправді він одинадцятий. Ніяк не можуть правильно порахувати з тих часів (а це було аж за часів Стародавнього Риму), коли Новий рік починався в березні.

І, взагалі, колись вважали, що рік складається з 10 місяців. Аж поки легендарний цар Стародавнього Риму Нума Помпілій не збільшив його ще на 2 місяці: січень та лютий, назвавши їх на честь богів Януса та Феба. До речі, цікавий був чоловік. 43 роки його правління супроводжувались цілковитим миром. Нестандартним було і його обрання: римляни й сабіняни сперечались, аби царем був саме їхній представник, і вирішили, що римляни голосуватимуть за сабінянина, а сабіняни – за римляна. Зрештою, всі проголосували за Нума Помпілія, який був сабінянином, але неймовірно авторитетною й моральною людиною.

І так у людства з’явились 12 місяців, одинадцятий з яких – наш розкішний золотистий листопад.

Листопад у нас ще має й такі народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини. І якщо з трьома першими все більш-менш зрозуміло, то назва «братчини», скоріш за все, пов’язана з бенкетуваннями, які колись так називались. Погодьтеся: природа в листопаді настільки розкішна й чудова, що це вже ніби і є запрошенням на вишуканий банкет.

Автор Тамара Куцай