#захопливі-історії

Мабуть, чимало людей ставляться з упередженням до лютого. Бо цього місяця вже немає новорічного настрою, як у грудні та січні, та й загалом хочеться вже зміни картинки й весни. Багато хто недолюблює лютий ще й через самотність на День закоханих.

Чудово проілюструвало колись свій лютневий випуск популярне видання New Yorkеr:

Ми бачимо сніг, каток, сімейні пари…Власне, лютий – меланхолійний місяць. Коли закінчується щось одне, а починається інше. Коли ти все ще можеш ніжитися у ліжку з гарячим какао та книгою під віртуальним каміном (хоча для цього кожна пора року приємна).

Але чому цей місяць називається лютим? Яка його історія?

Назва цього місяця в багатьох мовах походженням від латинського слова februum, що означає «очищення». Справа в тому, що цього місяця відбувався ритуал очищення на честь етруського бога підземного царства Фебрууса. І відбувався він 15 лютого за давньоримським місячним календарем на свято Луперкалій – одне з найдревніших римських свят пастухів.

Історичні назви лютого включають староанглійські терміни Solmonath (місяць грязюки), у фінській мові місяць називається helmikuu, що означає «місяць перлини» (коли сніг тане на гілках дерев, він утворює краплі, а коли вони знову замерзають, то вони схожі на крижані перлини). У македонській мові місяць — сечко, що означає місяць рубання (дерева). Чеською мовою він називається únor, що означає місяць занурення (річкового льоду).

У нас він називається оригінально й особливо – лютий. Це єдиний місяць, який має прикметникову форму.

Звідки така назва? Відомо, звідки. Як себе показав, так і назвали. Свідчення цього – попередні народні його назви: скаже́ний, снігові́й, кази́брід, сні́жень, кру́тень, зимобо́р, криводоріг, межень (очевидно, йшлося про межування зими з весною). І з 19 століття він називається чітко й конкретно – лютий.

Довкола лютого наші предки нанизали й купу всяких колоритних прислів’їв, в яких вмістили своє критичне мислення й спостережливість:

Для гарного кота і в лютому – березень.

Місяць лютий гостро кутий.

Місяць лютий спитає, чи взутий.

Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.

Лютий зиму видуває, а березень ламає.

Лютий і теплом приголубить, і морозом віддубасить.

Лютий три години дня додасть.

Лютий, коли морозом не візьме – всі дороги замете.

Лютий – єдиний місяць, в якому 28 днів, окрім високосних років, в яких – 29 і які трапляються раз на 4 роки. Цей 29-й день в народі називають Касіянів день на честь міфічного персонажа на кшталт Вія, який відкриває цього дня свої вії, і краще йому на очі не потрапляти.

Але найпрекрасніше в цьому місяці те, що він завершує зиму й започатковує весну. Ось вслухайтесь, як зворушливо бринять цього місяця її перші сигнали, ніби провісники щастя й позитивних перетворень.

Тож налаштовуймось на це! Й нехай лютий буде для всіх нас, друзі, ніяким не лютим, а щедрим на тепло, мир, щастя й добробут!

Автори Марія Яковенко, Тетяна Терещенко