#книжкові_історії

40 років тому авторку «Милих кісток» Еліс Сіболд зґвалтували. Чоловік, якого вона впізнала, провів 16 років за ґратами, однак під час зйомок документального фільму про письменницю виявилося, що обвинувачений не винний.

61-річний Ентоні Бродуотер, який відсидів 16 років за зґвалтування письменниці Еліс Сіболд, був виправданий Верховним судом штату Нью-Йорк і визнаний невинним у скоєнні цього злочину. Причиною виправдання стали серйозні прогалини у розслідуванні 1982 року.

Еліс Сіболд зґвалтували у травні 1981 року, а у жовтні того ж року вона помітила чорношкірого чоловіка, який, як вона стверджувала, був її ґвалтівником. Письменниця звернулася до поліції, не знаючи імені цієї людини, і правоохоронці вирішили, що ним був Бродуотер, якого нібито бачили у цьому районі.

У поліцейській дільниці Сіболд не змогла впізнати Бродуотера, спершу вказавши на іншу людину. Пізніше вона пояснила це тим, що ці двоє чоловіків були майже ідентичними. Проте 1982 року Бродуотера було засуджено на підставі двох доказів — письменниця заявила в суді, що все ж таки впізнала в ньому злочинця, а експерт заявив, що мікроскопічний аналіз волосся підозрюваного пов’язує його зі злочином. Вибігаючи трохи наперед, скажемо, що такий факт став прецедентом: з того часу Мін’юст США визнав подібні експертизи такими, що не відповідають науковим критеріям.

Цей випадок вона описала у своїх мемуарах 1999 року «Щаслива», які розпочали письменницьку кар’єру Сіболд і розійшлися мільйонним тиражем. Так, тема насильства стала провідною в її творчості. Приміром наступна книга «Милі кістки» 2002 року одразу отримала звання світового бестселера, 2009-го була екранізована та згодом навіть номінова на «Оскар».

Після виходу з в’язниці Бродуотер працював сміттярем і різноробом. Він заявив, що обвинувальний вирок негативно позначився на перспективах його працевлаштування та стосунках із членами сім’ї. Навіть одружившись з жінкою, яка вірила в його невинність, Бродуотер не захотів заводити дітей, щоб вони не страждали від стигми батька.

Сумніви у справедливості вироку виникли у продюсера Тіма Муччіанте, який працював над екранізацією «Щасливої». Він помітив невідповідності між сценарієм фільму та книгою, написаних Сіболд. «Я занурився в історію й намагався з’ясувати, що ж сталося насправді», — сказав він. Зрештою Муччіанте вийшов із кінопроєкту та найняв приватного детектива, а той, у свою чергу, зв’язався з адвокатом, який взявся за справу виправдання.

Сама письменниця шкодує про те, що сталося. Через тиждень після того, як Бродвотера виправдали, вона опублікувала в Medium листа, у якому попросила у чоловіка вибачення: «Я глибоко шкодую про те, через що ти пройшов. Мені найбільше шкода, що у тебе несправедливо вкрали життя, яке ти міг прожити, і жодне вибачення не може цього змінити».

Холдинг Simon & Schuster, якому належить видавництво Scribner, вирішив вилучити весь тираж «Щасливої» з крамниць. Тепер письменниця разом із видавництвом розмірковуватиме над тим, як адаптувати історію.

Екранізацію роману Сіболд теж скасували: стрічка втратила фінансування ще кілька місяців тому. Однак тепер Тімоті Муччіанте хоче зняти про Ентоні Бродвотера свій фільм — він називатиметься «Нещасний».

Автор Дарина Кучережко