#захопливі-історії

30 січня – День саудаде. Це португальське слово і означає такий емоційний стан людини, в якому переплелися світлий сум, ностальгія та туга за чимось безповоротно втраченим, що вже не можна повернути назад. В українській цьому слову, мабуть, найбільше відповідає таке наше колоритне «бентега».

Саудаде – це коли в минуле відійшло щось дуже дороге серцю, але яке не можна повернути, як би ми не намагались.

Перше кохання, від якого нестримно калатало серце й перехоплювало подих. Лагідний доторк материнських долонь до дитячої голівки. Перший поцілунок під весняним дощем, від якого хотілося злетіти в небо. Розмови до ранку з людиною, якій хотілося сказати так багато, але душа якої відлетіла в небо й нагадує тепер про себе диханням вітру. Окрилення планами, які вже не збудуться, бо не ходять стрілки годинників назад. Запах моря й сліди крабів на піску, ніби неповторний візерунок долі.

Все що завгодно може бути саудаде. І кожен наш день саудаде. І саудаде все наше життя.

І хоч це слово має латинське коріння solitudo зі значенням «самотність», проте має позитивний меланхолійний відтінок, який не ятрить, а очищує світлим спомином душу.

Португальці дуже пишаються своїм вмінням відчувати саудаде, бо воно допомагає їм творити, мислити, відчувати, жити і загалом йти далі. Саудаде створило навіть спеціальний стиль фаду (походженням від латинського fatum) в їхній музиці, яка дивовижно поєднує світлу печаль і любовну тугу. Королевою фаду вважають Амалію Родрігеш – популярну португальську співачку 20 століття. Ось про що одна з її найпопулярніших пісень «Самотність»:

«Потрясіння, а після – самотність,

божественна спокуса та розчарування

ось що дали мені небеса.

Може, я знайду втіху

за цією завісою із сліз.

Не знаючи, чи я оплакую гріх,

я тремчу і закликаю до нерозділених небес.

Безрадісна любов, любов того,

хто зрадив чиєсь кохання.

Але я себе не зраджу.

Через мене ніхто

вже не перерве свого шляху».

Окрім Португалії, День саудаде шанують та яскраво відзначають також і в Бразилії.

День саудаде цілком можна вважати й нашим святковим днем, бо тужити й журитись ми добре вміємо, недаремно слово «журба» має чи не найбільше синонімів у нашому словнику. Але саме цього дня наші традиційні смуток та журба мають бути світлі і бентежні.

Автор Тетяна Терещенко