#захопливі_історії

2 грудня дуже далекого 1015 року київський князь Ярослав Мудрий посів у Києві престол. З того моменту починає відлік величезна кількість його корисних та мудрих справ, яким судилося жити століття й тисячоліття.

Одна з таких – зведення Софії Київської, яка зараз входить до світової спадщини ЮНЕСКО, і пережила та перебачила на своєму віку багато всього, лишаючись неперевершено красивою. Перлину давньої української архітектури було зведено в 1011-1018 роках, і тепер ця культурна скарбниця – одна з дуже небагатьох, які дісталися нам від часів Київської Русі. І якщо хочеться відчути дух та енергетику тієї епохи – тут це якраз і є.

Звісно, найвеличніша споруда заповідника «Софія Київська» – Софійський собор. Він певним чином нагадує капсулу часу: його інтер’єр в основному зберіг первісну архітектуру 11 століття. Дванадцять хрещатих стовпів дивовижно розподіляють внутрішній простір прямокутного за формою собору на п’ять нав, які завершуються вівтарними півколами.

На другому поверсі розміщено хори, де в давнину брали участь у богослужіннях князь, його родина та оточення. Дістатись туди можна двома вежами зі старовинними гвинтовими сходами, які нагадують спіраль часу.

Споглядаючи цей собор, думаєш: от колись були архітектори! Повчитись би в них нам усім в наших університетах тисячоліття потому!

В соборі можна бачити й фрагменти давньої мозаїчної підлоги, якою ходив ще сам Ярослав Мудрий. Старовинна мозаїка прикрашає також і стіни та головну баню й вівтар собору, а княжі фрески на стінах – вічні «фото» для своїх нащадків.

Давні українські літописи свідчать, що Ярослав Мудрий, як і належить мудрому синові, у випадку з Софійським Собором завершив справу свого батька – князя Володимира, пам’ятник якому неподалік височіє над Дніпровськими кручами. Ці два князі були могутніми політичними постатями, а Київська Русь – найпотужнішою державою Європи.

Багато чого таять ці стіни. Надписи давньою українською, навіть середньовічні «графіті», видряпані тодішніми киянами, які намагались зобразити свої молитви, покаяння, викриття, кохання, а то й ненависть.

Знаходиться тут і визначна пам’ятка українського бароко кінця 17 – початку 18 століття – мідні позолочені вхідні двері до Софійського собору, встановлені за часів гетьмана Івана Мазепи.

Є в Соборі й білий мармуровий саркофаг Ярослава Мудрого, «окутаний» величезною кількістю версій та легенд.

Але, незалежно від того, є там останки великого князя чи ні, в соборі знаходиться найголовніше – його дух, над яким час безсилий. І він допомагає нам, його нащадкам, долати ординську навалу тисячоліття потому.

Автор Тетяна Терещенко

Хочете підтримати нас?

Кожен ваш донат допоможе ще активніше розвивати наш некомерційний проєкт, який активно працює вже більше 3 років.

Справжні історії – просвітницький проєкт, який на волонтерських засадах розповідає цікаві історії про Україну, відомих українців, подорожі, традиції, звичаї, кухню, а також захопливі історії про мандрівки світом та відомих особистостей у світі.

У наших планах – створення також англомовної версії сайту, щоб світ більше дізнався про Україну та українців.

Наші рахунки:

Картка у грн.: 5363 5421 0596 6718

Підтримати проєкт

Want to support us?

Each of your donations will help our non-commercial project, which has been producing stories for you for already three years, to become even better.

True Stories is an educational project that, on a volunteer basis, tells interesting stories about Ukraine, famous Ukrainians and other inspiring people, travels, traditions, customs, and cuisine.

Our plans include the creation of an English-language version of the site so that the world can learn more about Ukraine and Ukrainians.

Support the project

Підтримати проєкт

1,00 $