#захопливі-історії

Зізнайтесь, маєте не один стос книг, до яких не доходять руки? Які плануєте почитати: у вихідні, під час відпустки, увечері, колись-то. І які звисають над вашими планами ніби снігові бурульки в холодну зимову днину над головою.

Так от, ви такі не одні. Таких людей з подібними викликами на планеті Земля багато.

Японці навіть назву придумали такому явищу – цундоку (積 ん 読), що в перекладі з японської означає «стоси для прочитання».

Йдеться про те, що ми накопичуємо в себе книжки, вносимо їх у свої читацькі плани, але насправді не читаємо, а прокрастинуємо, тобто постійно відкладаємо цей процес. При цьому продовжуємо купувати нові книги.

Чому ми це робимо?

Одна з причин малої уваги доброму й світлому в тому, що ми «залипаємо» в соцмережах.

Згідно з останніми дослідженнями, соцмережі забирають щодня майже дві години часу середньостатистичної людини. Якщо порахувати це на рік, то це мінус один місяць з наших 12. Відірваний в тому числі й від читання.

Понад 60 відсотків українців, наприклад, зареєстровано в соцмережах, і кількість ця ледь не щодня збільшується. Особливо стрімко кількість соцмережників зросла під час карантину: згідно з даними компанії GlobalLogic, на сім мільйонів з початку 2020 до початку 2021.

Ще одна причина, чому ми опиняємось у полоні цундоку (тобто ніяк не прочитаємо те, що запланували), лежить у психологічній площині. Бо, як засвідчили дослідження, опубліковані в журналі Psychological Science, ті люди, які заявляють про свої наміри, значно рідше їх втілюють, ніж ті, які не заявляють. А, купивши книги, ми фактично це й робимо – маніфестуємо про свій намір. І тут неабияку рацію має наше народне прислів’я: «Не кажи гоп, доки не перескочиш».

Є ще й інші корені в цундоку, дещо несподівані й неочікувані. Наприклад, американський бібліофіл Альфред Едвард Ньютон, бібліотека якого налічує тисячі й тисячі книжок, але який продовжує їх купувати й надалі, якось сказав про це так: придбання більшої кількості книг, ніж він коли-небудь зміг би подужати, схоже на екстаз.

Психологи також радять тим, хто хоче подолати своє цундоку, намагатись розташовувати неподалік себе книгу, а не смартфон чи комп’ютер. Мовляв, це дає хоч якісь шанси на їх прочитання. Але це вже тест на вашу силу волі.

Прочитати стільки, скільки хочеться, мабуть, ніхто в світі ще не зумів. Цікавий курйозний випадок трапився з відомим італійським письменником та філософом Умберто Еко. Коли, заходячи до його величезної бібліотеки, гості здивовано запитували: “як? І все це ви перечитали?” – письменник іронічно відповідав, що все це – лише його норма на місяць, а все інше знаходиться в його робочому кабінеті.

Загалом у світі близько 130 мільйонів книжок. Що називається – читати не перечитати.

Автор Тетяна Пивовар