#захопливі_історії

Козацтво – славна сторінка українців, якою хочеться пишатись. А козаки не лише воювали, врядували та захищали рідну землю, але й співали. Одна з найвідоміших козацьких пісень – «Гей, наливайте повнії чари». Вона неймовірно потужна, оптимістична й запальна, і здатна пробудити в нас бажання бути козаками чи козачками.

Але історія її створення сповнена таємниць і трагедій.

Достеменно невідомо, хто саме автор слів, тож пісню вважають народною. Є різні версії щодо того, коли вона з’явилась. Одні кажуть, що за козацької доби, інші – за січових стрільців. Але ймовірніше, що її просто взяли з козацької доби січові стрільці і зробили, поряд із іншими своїми піснями, на початку минулого століття ще більш популярною.

Навіть за радянських тоталітарних часів ця пісня була неймовірно популярною в народі і без неї не обходилось жодного українського застілля. Але вона стала трагедією для свого музичного творця – відомого українського композитора й диригента Богдана Крижанівського.

Народившись наприкінці минулого століття в родині адвокатів, він отримав музичну освіту у Відні і в 1916 році став січовим стрільцем, а потім – диригентом стрілецького оркестру та укладником «Антології стрілецької творчості». Дружив з корифеями українського театру Амвросієм Бучмою та Лесем Курбасом.

Перебуваючи у радянської тоталітарної системи «на олівці» за своє, так би мовити, неоднозначне минуле, та написавши музику до цієї пісні й музику до поеми Миколи Бажана «Данило Галицький», Богдан Крижанівський повністю затвердився в ролі «петлюрівця та націоналіста». Доноси, анонімки, засудження, зрада друзів – більшовицька влада пресувала цю неймовірно талановиту людину усіма доступними їй засобами. Його виключають з партії, позбавляють звання заслуженого артиста України, він опиняється без роботи. Початок 50-х років минулого століття був для нього, хворого ще й на туберкульоз, неймовірно важким. І 20 квітня 1955 році, змучений,композитор помирає в Чернівцях.

Але пісня продовжує жити. Пропагандистська машина приписує їй повне народне авторство: як слів, так і музики. Робить вигляд, нібито відомого автора опер, оперет, музичних комедій, музики до вистав, вокально-симфонічних поем та спектаклів Богдана Крижанівського взагалі не було. В багатьох джерелах до пісні зазначають: музика й слова народні. І про автора забувають. Але за часів Незалежності про нього знову згадали. Щоб більше вже ніколи не забувати.

Пісня «Гей, наливайте повнії чари» має й цікаву закордонну історію. Від неї були в захваті італійці, які почули її у фільмі «Ми живі», що вийшов в Італії на екрани в 1942 році. Цей фільм було знято за мотивами творів відомої американської письменниці Айн Рейнд про життя в СРСР. Твір мав антитоталітарну спрямованість, тому його в диктаторській фашистській Італії невдовзі заборонили.

Ця козацька пісня продовжує жити й звеселяти наші українські душі, які так щиро хочуть собі кращої долі!

От почитайте ці неймовірні слова й послухайте цю пісню:

Гей, наливайте повнії чари,
Щоб через вінця лилося,
Щоб наша доля нас не цуралась,
Щоб краще в світі жилося!

Вдармо ж об землю лихом-журбою,
Щоб стало всім веселіше,
Вип’єм за щастя, вип’єм за долю,
Вип’єм за все, що миліше!

Пиймо ж, панове, пиймо, братове,
Пиймо, ще поки нам п’ється,
Поки недоля нас не спіткала,
Поки ще лихо сміється.

Авторка Тетяна Терещенко

А згадати козацькі пісні і загалом славне минуле наших предків можна за горнятком запашної кави ось за цим посиланням:

https://ko-fi.com/truestories

Article in English:

The Mysterious Story of the Cossack Song ‘Hey, Pour the Cups Full

The Cossacks are a glorious chapter in Ukrainian history, one that fills us with pride. Cossacks not only fought, governed, and defended their homeland, but they also sang. One of the most famous Cossack songs is “Hey, Pour the Cups Full.” It is incredibly powerful, optimistic, and fiery, capable of awakening in us the desire to be Cossacks ourselves.

But the story of its creation is full of mysteries and tragedies.

The exact author of the lyrics is unknown, so the song is considered folk. There are different versions regarding when it first appeared. Some say it originated during the Cossack era, others claim it was during the time of the Sich Riflemen. Most likely, however, the song was taken from the Cossack era by the Sich Riflemen, who, along with their other songs, made it even more popular at the beginning of the last century.

Even during the totalitarian Soviet period, this song remained incredibly popular among the people and was never missing from any Ukrainian gathering. Yet it became a tragedy for its musical creator – the famous Ukrainian composer and conductor Bohdan Kryzhanivsky.

Born at the end of the previous century into a family of lawyers, he received his musical education in Vienna. In 1916, he became a Sich Rifleman and later served as the conductor of the riflemen’s orchestra and compiler of the Anthology of Riflemen’s Creativity. He was friends with the luminaries of Ukrainian theater, Ambrosiy Buchma and Les Kurbas.

Under the watchful eye of the Soviet totalitarian system due to his, let’s say, ambiguous past, and after composing the music for this song as well as the music for Mykola Bazhan’s poem “Danylo Halytsky,” Bohdan Kryzhanivsky was fully labeled as a “Petliurist and nationalist.” Denunciations, anonymous letters, condemnation, betrayal by friends – the Bolshevik authorities persecuted this extraordinarily talented man by every means available. He was expelled from the party, stripped of the title of Honored Artist of Ukraine, and left without work. The early 1950s were extremely difficult for him, as he was also battling tuberculosis. On April 20, 1955, exhausted, he passed away in Chernivtsi.

Yet the song continues to live. The propaganda machine attributed full folk authorship to it – both lyrics and music – as if Bohdan Kryzhanivsky, a renowned composer of operas, operettas, musical comedies, theatrical music, vocal-symphonic poems, and performances, had never existed. Many sources still credit the song’s music and lyrics to the folk and forget its creator. However, after Ukraine gained independence, he was remembered once again, to ensure he would never be forgotten.

The song “Hey, Pour the Cups Full” also has an interesting international history. Italians were captivated by it when they heard it in the film “We Are Alive,” which premiered in Italy in 1942. The film was based on works by the famous American writer Ayn Rand about life in the USSR. Its anti-totalitarian message led to it being soon banned in fascist Italy.

This Cossack song continues to live on, bringing joy to Ukrainian hearts that sincerely wish for a better future!

Here are the amazing lyrics – listen and enjoy:

Hey, pour the cups full,
So they overflow from the rim,
So our fate does not abandon us,
So life in the world becomes better!

Let’s strike the earth with misfortune and sorrow,
So everyone may feel more cheerful,
Let’s drink to happiness, let’s drink to fate,
Let’s drink to everything we hold dear!

Let us drink, gentlemen, let us drink, brothers,
Let us drink while we still can,
While misfortune has not yet struck us,
While evil still laughs.

Author: Tetiana Tereshchenko

And you can remember Cossack songs and the glorious past of our ancestors over a cup of fragrant coffee at this link:

https://ko-fi.com/truestories

---