Чому нас вчить книга Джен Сінсеро «Не нюнь. Просто, трясця йому, зроби це!»

У вас все не так, як вам хотілося б? А що ви зробили для того, аби було так? Адже усі «ні», які ви отримуєте від долі, це лише реакція на ваші незроблені «так».

Бекґраунд. Книги талановитої 54-річної американської письменниці та успішної тренерки розлітаються по всьому світу наче гарячі пиріжки: на сьогодні було «спечено» і продано їх аж 3 мільйони 25 мовами. Уся справа у начинці: тонкому розумінні людської психології та вмінні вправно описати те, що нуртує в людських душах.

У світ бестселерів Джен Сінсеро потрапила з музичного світу: керувала маркетинговими проектами і навіть створила свою групу, яка згодом розпалася. Тож вирішила далі присвятити себе музиці людської душі. Точніше, нотам, за якими варто грати, аби не фальшивити та не збиватися в життєвому багатоголоссі.

«Бути людиною на планеті Земля чудово вже через те, що у вас є всевишня сила вибору: вам вирішувати, досягти успіху чи здатися, – каже авторка й продовжує: – І чудова новина про успіх – це те, що все зводиться до однієї простої речі: рішення продовжувати шлях, допоки не досягнеш мети».

У книзі Джен проводить нас цими непростими та звивистими манівцями, якими легше йти, коли ти підготовлений.

Оригінальна назва: You Are a Badass Every Day: How to Keep Your Motivation Strong? You Vebe High? And Your Quest for Transformation Unstoppable
Видавництво: Bookchef
Наклад: 1500 примірників
Сюжет. «Вам треба виштовхувати себе за межі комфорту, якщо й надалі хочете бути в формі», – пише авторка й порівнює цей момент із спортзалом. А що ж від неї хотіти? Вона ж тренерка.

У цьому спортзалі, де немає місця для всяких нюнь, зітхань і скиглення, пропонується робити таке: читати книги із саморозвитку, медитувати, вести щоденник, бути вдячними, читати біографії людей, які надихають, займатися спортом, слухати музику, зробити дошку для візуалізації й постійно дивитись на неї, дихати повільно, всмоктуючи хороше й видихаючи погане, розвиватися, візуалізувати себе в новому житті в тій точці, де вам добре і комфортно.

Окрім як накачувати м’язи, тут пропонується ще й бути творцем. «Ви – митець, і ваш шедевр – це ваше життя», – авторитетно переконує Джен Сінсеро. Вона наголошує: «Ви створені, щоб бути самим собою, і тут не можна помилитися, адже навіть якщо ви намагаєтеся бути кимось іншим, то завжди є самим собою».

Але як творити себе, підкреслюючи власну унікальність? По-перше, не впадати у відчай від невдач, адже, скуті горем, ми нікому не можемо бути корисними, навіть самим собі. По-друге, дотримуватись певних дій, зробивши їх регулярними. Це – комплекси дихання й медитації, аналізування речей, які мотивують і які демотивують, візуалізація свого успіху в прямому й переносному сенсі. Тобто поводитися так, ніби ви вже живете новим життям, адже це – одна з найпотужніших дій успіху: доводити свою енергію до відповідності енергії своєї нової реальності, яка й має допомогти відшукати туди стежку.

А якщо на шляху раптово трапляться перешкоди чи чорні смуги, сприймати їх не інакше як злітні смуги. «Роздивіться невдачу, зацікавтеся нею, учіться на ній», – каже Джен Сінсеро.

Вона радить зміни: чим швидше зміните життя на ліпше – тим довше проживете з цими чудовими змінами. А щоб зміни були позитивними, уважно дбати про те, що сходить із власних вуст. А саме: прибрати такі фрази зі свого словника: «я хочу», «я мушу», «я зобов’язаний», «я не можу», «я намагаюсь», «я не знаю». Натомість – поповнити свій тезаурус такими фразами: «я обираю», «я можу», «я насолоджуюсь», «я створюю», «я люблю», «я запалюю», «відповіді вже на шляху до мене».

І, звісно ж, відмовитись від розмов про те, які кругом тупі, неправі й злі люди, і які ми правіші й розумніші. Адже час – це вичерпний ресурс, і його нема, щоб засуджувати, жалітися чи крехтіти. Натомість краще зосередитись на власних досягненнях та речах, за які ви себе любите та обирати спілкування з людьми, які окрилюють і надихають.
Загалом пам’ятати про унікальність і неповторність життя. «Ви єдина така людина серед мільярдів», – наголошує авторка, порівнюючи життя із вечіркою і запитує: «Що візьмете на вечірку: стару-добру купу сльозливих історій чи зручну для танців пару взуття?» Відповідь очевидна.

ЧИТАЙТЕ ПОВНУ ВЕРСІЮ ЗА ПОСИЛАННЯМ
https://mind.ua/publications/20203847-ne-nyun-yak-jti-i-tvoriti-svij-shedevr-pid-nazvoyu-zhittya

Оригінал тексту взятий із сайту «Mind.ua”

Автор Тамара Куцай