#смачн_історії

От скажіть, про що ви думаєте, дивлячись влітку на будь-який плід, який поки не дозрів? Про те, що ось він дозріє, і ви його з’їсте. А про що ви думаєте, коли бачите, як дозріває огірок? Про те, що треба його з’їсти, поки він не дозрів.

От такий він, зелений огірок. Особливий. З особливим слідом в ботаніці та карпології – науці, що вивчає плоди. Й історія та властивості його надзвичайно особливі.
З’явився огірок ще в давні часи в тропічних лісах Індії та Китаю. Скільки років тому це відбулося – важко сказати, люди тоді могли ще й не рахувати. Але це не заважало їм їсти огірки, насолоджуватись та пригощати інших.

І як тільки вони навчились писати – то відразу написали про них, хоч огірки були тоді ще й дикими. Про це свідчать пам’ятки давньої писемності, які зафіксували лікувальні властивості огірків за тисячі років до нашої ери.

А далі огірки потрапили вже в умілі руки древніх єгиптян та греків, які їх їли, перетворювали на культивовані культури та натхненно зображували в своїх в древньогрецьких храмах. Саме від древніх греків огірки потрапили і в Київську Русь разом зі своєю назвою: від грец. άγωρος , що означає «незрілий», пішла наша назва «огірок». У слов’ян-сусідів цей овоч має схожу назву: в поляків ogórek, у чехів – okurka. Загалом у багатьох мовах цей овоч з родини гарбузових має подібну назву: наприклад, у литовців – agurkas,у німців – gurke, в голландців – augurk, даньців – аgurk, шведів – gurka.

Тобто цей смачний недозрілий плід здатен робити дивовижно зрілі речі: об’єднувати, а не розділяти, різних людей, уже хоча б своєю назвою та смакотою.

Загалом огірки лишили свій помітний слід в людській цивілізації. Згідно з одними версіями, вони допомогли Христофорові Колумбові відкрити Америку, оскільки рятували моряків від цинги у свіжому та соленому вигляді. Згідно з іншими, його конкурент за лаври першовідкривача Америки Амеріго Веспуччі взагалі пішов далі – не лише годував огірками своїх моряків, а й вдало торгував ними скрізь, де лише можна було торгувати.

Був любителем похрумкати огірками, знявши свого легендарного капелюха-двууголку, й знаменитий Наполеон. Він взагалі оголошував величезні нагороди тим, хто зможе зберегти зелені огірки свіжими в його довгих переможних і не дуже походах. До застосування холодильників лишалось більше 100 років, тож ніхто ту нагороду так і не отримав.

Огірок свіжий. Огірок малосольний. Огірок солений. Будь-який варіант цього чудового овочу робить людей щасливими й здоровішими. У будь-яку пору, не кажучи вже про літо, коли на них якраз сезон.

Огірок називають санітаром організму: він лідер серед дієтичних продуктів, бо майже на 98 % складаються з води, яка й «вимиває» усе непотрібне з організму. При цьому містить свого роду еліксир молодості – цінні лужні солі, які уповільнюють процеси старіння.

Згадуйте про це, коли будете зривати чи купувати ці дивовижні овочі. Бо з ними до ваших рук потрапляє ще й їхня древня та незвичайна історія.

Автор Тетяна Терещенко