#космічна-історії
“Це маленький крок для людини, але величезний стрибок для всього людств”. 20 липня 1969 року пів мільярда землян прилипли до екранів своїх телевізорів, в очікуванні історичної трансляції. Божевільна мрія вчених та фантастів стала реальністю. О 20 годині 17 хвилин за Гринвічем місячний модуль Аполлону успішно сів у Морі Спокою. А вже о 2 годині 56 хвилин Ніл Армстронг вперше ступив на місячну поверхню. У науці почалась нова епоха.
21 червня,1897. Полтава. Сьогодні на світ з’явився незвичайний хлопчик. Уроджений Олександр Шаргей, але більш відомий нам, як Юрій Кондратюк. Саме з-під його пера вийде наукова праця “Завоювання міжпланетних просторів”, що пізніше допоможе NASA провести свою знамениту космічну місію.
1. Представник опальної еліти. Він народився в аристократичній сім’ї в дуже непростий час. Його мати Людмила Шліпенбах, викладачка французької мови, належала до старовинного шведського баронського роду, а батько був українцем, випускником Київського університету. Вже у 13 років хлопчик залишиться круглою сиротою. Його батьки, як представники опальної еліти, стали жертвами комуністичного режиму.
2. Минулета наукові досягнення. Закінчив полтавську чоловічу гімназію зі срібною медаллю та навчався в Політехнічному інституті в Петербурзі.
В його біографії багато прогалин, але відомо те, ще він вивчав космонавтику, космічні польоти та конструювання міжпланетних кораблів. Наприклад, у праці «Завоювання міжпланетних просторів» (1929), як пише Вікіпедія, він вивів основне рівняння польоту ракети, розглянув енергетично найвигідніші траєкторії космічних польотів та виклав теорію багатоступеневих ракет. Вчений першим сформулював теорію багатоступеневих ракет, запропонував використовувати для ракетного палива деякі метали й неметали та їхні водневі сполуки. А також розглянув проблеми створення проміжних міжпланетних баз, ідею використання гравітаційного поля небесних тіл для розв’язання цих проблем.
Під час громадянської війни його мобілізували до Білої армії аж двічі. Після розпаду царської армії внаслідок більшовицького перевороту Олександр вирушає до рідної Полтави. Але на кубанській станції його затримують гвардійці та мобілізують до Білої армії. Шаргей тікає звідти за першої зручної нагоди та їде до Києва, де на той час розміщувались денікінські війська. Його мобілізують вдруге. Але й тут він проявив винахідливість,спромігшись утікти по дорозі в Одесу.
3. Ворог режиму. Зі становленням комуністичного режиму Олександр опиняється в дуже небезпечному становищі. Лише факт його народження в аристократичній сім’ї робив із нього ідеального кандидата на розстріл без суду. Саме тому Олександр ухвалює рішення, що вплине на все його подальше життя. Він вирішує змінити ім’я. У цьому йому допомогла родичка з Києва, що передає хлопцеві метрику на ім’я Георгія Васильовича Кондратюка – її знайомого загиблого студента родом із Луцька. Так зникає Олександр Шаргей – виходець із аристократичної сім’ї та воскресає Юрій Кондратюк – син викладача волинської гімназії.
4. Геніальний конструктор. У 1919 році Юрій їде до Новосибірська, у “Хлібпродукт”, куди його запросили будувати та вдосконалювати елеватори. Він працює над власним проєктом Мастодонт й у 1930 на світ з’являється справжнє диво – елеватор, збудований без жодного цвяха, що був розрахований на 13 тисяч тонн зерна. Але керівництво не оцінило новаторської ідеї. Кондратюка заарештували за звинуваченням у шкідництві. Цікаво, що Мастодонт простояв аж до середини шістдесятих та був знищений внаслідок пожежі.
5. Видатний вчений. Кондратюк був генієм, чиї ідеї випередили час. Його внесок у науку можна сміливо назвати неоціненним, адже саме він запропонував безліч сміливих, новаторських ідей, що пізніше дозволили людству вперше побувати у космосі. Саме він вивів основне рівняння руху ракети, привів схему й опис чотириступеневої ракети на киснево-водневому паливі, запропонував гальмувати ракету при посадці за допомогою опору атмосфери та використовувати гравітаційне поле зустрічних небесних тіл для розгону чи гальмування при польоті в Сонячній системі.
Але найголовнішим його досягненням стала схема польоту до Місяця, що пізніше отримала назву «траса Кондратюка». Згідно з його розрахунками, політ передбачав розділення космічного апарата на орбітальний і посадковий модулі та мав відбуватися за равликоподібною траєкторією: політ на орбіту Місяця – старт на Місяць з орбіти – повернення на орбіту і стикування з основним кораблем – політ на Землю. Саме ця розробка допомогла американцям успішно посадити корабель на Місяць у 1969.
Ось такі славетні у нас земляки.
Автор Марія Скробат