#справжні_історії

Ньютон народився в родині дрібного, але успішного фермера. Батько помер, так і не побачивши сина. А хлопчик з’явився на світ раніше терміну і таким слабким, що його навіть хрестити не хотіли: думали, довго не протягне. Однак Ісаак, названий на честь батька, не просто вижив, а й прожив дуже довге для 17 століття життя – 84 роки. Майже не хворів, до старості зберіг густу шевелюру і всі зуби, крім одного.

У дитинстві Ньютон навчався не надто натхненно і мав славу чи не найгіршого учня. А потім став найкращим! Переворот у свідомості стався після того, як його сильно побили однокласники. Ньютон вирішив, що раз фізично не зможе перевершити інших, стане самим розумним. І геть яких висот досяг. Нерідко виявляв неуважність. Якось, запросивши гостей, пішов до комори за вином. Там йому спала на думку чергова наукова ідея. Ньютон помчав до кабінету, геть забувши про гостей.

Ньютон відкрив свій знаменитий закон всесвітнього тяжіння після того, як йому на голову впало яблуко – це знають багато людей. Справа була в 1666 році, коли Кембриджський університет закрили через епідемію чуми, і Ньютон поїхав до свого будинку в графстві Лінкольншир. Сидів у саду під улюбленою яблунею, розмірковував. І тут яблуко і впало.

«Чому яблука завжди падають перпендикулярно поверхні землі?» – подумав Ньютон. Думав він, думав, і відкрив свій знаменитий закон тяжіння. Падіння яблук в саду навело його на роздуми про вільне падіння тіл.

Цей факт, скоріше, міф або легенда, але він увійшов до біографії Ньютона і нерозривно з ним асоціюється. Згідно з іншими твердженнями, цю подію нібито сам вигадав Ньютон і активно, як сказали б зараз, її «піарив». І він досягнув результату: людству протягом багатьох століть відомі і він, і його яблуко.

Автор Марина Новохацька