#захопливі_історії

В Рогатині, назарінку
Там татари вкрали дівку
Вкрали дівку Настусеньку
Чорнобриву, молоденьку
Та й забрали в Туреччину
Та й продали до гарему

(буковинська народна пісня)

Була полонянкою, а стала султаншею. Була безправною рабинею, а стала могутньою правителькою, вершителькою долі, володаркою Сходу. Історія цієї дивовижної жінки вражає. Варто тільки уявити, який шлях подолала юна дівчина: від невільниці в гаремі до улюбленої дружини наймогутнішого турецького султана.

Епоха Сулеймана Величавого (1520-1566)- одна з найважливіших у всесвітній історії. Жоден із тодішніх монархів не міг зрівнятися з ним у величі, досконалій державній організації, будівництві теперішнього й майбутнього. Особливу увагу з усього оточення султана привертала саме Хюррем (усміхнена), що за увесь час його володіння мала беззаперечний, винятковий вплив.

Вона була не тільки красунею, а й високоосвіченою, для свого часу, ерудованою й духовно багатою жінкою. Прекрасно розумілася в державних справах. Від дарів до неї починали свої візити в Стамбулі представники закордонних урядів, посланці, легати. Сила й привабливість її особистості згадувалася в дипломатичних рапортах. Славетні митці зображували її на портретах, писали про неї, як про видатну постать турецької історії.

Насправді, Хюррем-султан була натхненником і організатором багатьох Сулейманових перемог. Насамперед у русі імперії до просвітництва, цивілізації, до світської держави. Різнобічність та прогресивність її поглядів і вчинків вражає. Цілком ймовірно, що й у законодавчій сфері вона залишила свій слід. Адже закон став на захист прав жінок.

Людська заздрість діяла у напрямку створення негативної, осудливої громадської думки про Роксолану вже за її життя. Строкате населення Стамбулу не терпіло чужої полонянки, а консервативні турки ненавиділи її за нові порядки на лад західного світу. Беззаперечно, велич її постаті була й залишається настільки привабливою, що на неї претендували різні народи: італійці, французи, поляки. У польській пресі свого часу (1937р.) Роксолану називали «полькою на султанському престолі». Навіть росіяни говорили, що вона російська дівчина, донька російського єпископа, русифікували місто її народження – м.Рогатіно (Росія).

Наш знавець Сходу Агатангел Кримський у своїй «Історії Туреччини» називає Роксолану «українською попівною» (Київ, 1924р.) А до найновіших часів український народ зберіг пісню:

А тая ж то Роксоляна,

Що то трясла Сходом.

Була наша подолянка,

З Рогатина родом.

Дійсно, який треба мати характер, яку красу й чари, щоб поставити себе так високо й незалежно. Через що довелося пройти, щоб стати не просто коханкою, а радником і офіційною дружиною султана Сулеймана Прекрасного, правителя «Золотого століття» Оттаманської Порти. Чи тільки розум і врода були її зброєю? Звісно ж, ні. Воля й сила духу піднесли Роксолану на вершину, й вона залишилася там у всій своїй величі – надзвичайна жінка, чиє ім’я вписано золотими літерами у всесвітню історію.

Автор Ярослава Куліш