#захопливі_історії

Чи знали ви, що донька відомого українського діяча Михайла Грушевського – Катерина – ґрунтовно досліджувала сни? Її праці й досі зберігаються в дослідницьких центрах Великої Британії.

4 листопада 1899 року у світ вийшла праця Зіґмунда Фройда «Тлумачення сновидінь», яка мала величезний резонанс, адже відкрила завісу споконвічної таємничості над таким важливим явищем, як сон людини. Бо ж, як відомо, на сон припадає третина нашого з вами життя.

«Я вважаю своїм обов’язком стверджувати, що сновидіння справді має значення і що справді можливий науковий підхід до його тлумачення», – авторитетно заявив відомий психоаналітик, спонукавши людей прискіпливіше подивитись на те, що їм сниться.

І це стало поштовхом до вивчення цієї таємничої сфери. До розвитку нової науки – онейрології – лишались ще десятки років, але перші кроки почали робитись. І серед перших дослідників снів виявилась і українка Катерина Грушевська.

Якось 1923 року відомий англійський лікар і антрополог, професор Лондонської школи економіки Чарльз Ґабріель Селіґмен звернувся до британських місіонерів і чиновників із дещо незвичним проханням… записувати свої сни. Цей заклик потрапив на очі Катерині Грушевській, яка на той час перебувала в еміграції разом зі своїм уславленим татом Михайлом Грушевським.

Юна дослідниця й етнографиня з України пише листа професорові Селіґменові й пропонує співпрацю. Пропозиція його зацікавила, він погоджується, і ця співпраця згодом втілюється в проєкті королівського антропологічного інституту Великої Британії та Ірландії з вивчення снів. Йдеться про збір матеріалів українського народного сонника.

Повернувшись в Україну в 1924 році, вона починає активно над цим працювати. Робить це спільно з українським діалектологом, етнографом та письменником Василем Кравченком (згодом він став жертвою сталінського терору). Катерина розробляє програму збирання народного сонника в Україні. Формується група фольклористів, до складу якої, окрім Василя Кравченка, також увійшли відомий музикознавець-фольклорист, чоловік Лесі Українки Климент Квітка, історик і етнограф Василь Денисенко та інші. Дослідження відбувалися в 1925-1928 роках і зосереджувались в основному на збиранні матеріалів на Житомирщині та Хмельниччині.

Загалом, окрім цих досліджень, успіхи Катерини були відчутними і ще в багатьох наукових сферах. Батько – Михайло Грушевський – дуже пишався нею і писав в одному з листів: «Одну потіху маю – в своїй доньці, котра дуже гарно працює науково і в декотрих галузях наукової праці починає мене зовсім добре заступати».

Проєкт з дослідження та тлумачення снів, поряд з іншими, які впроваджувала Катерина Грушевська, дуже допомагав тоді налагоджувати зв’язки української науки зі світовою, та загалом інтегрував її у світовий науковий простір.

Але ті часи в буквальному сенсі стали ніби ілюстрацією кошмарних снів. Над Михайлом Грушевським нависають грозові хмари, які призводять в результаті до його смерті з багатьма невідомими у листопаді 1934 року. Катерину за чотири роки арештують, кинуть у Лук’янівську тюрму, далі відправлять у виправно-трудові табори, зокрема, в «Ельген» – один із найстрашніших жіночих таборів. Вона помре 30 березня 1943 року, згідно з одними даними, в Темлазі, згідно з іншими – в Новосибірську. Навряд чи такий жахливий фінал життя їй, відомій дослідниці снів, міг колись навіть наснитись.

Тим часом дослідження українців під керівництвом Катерини Грушевської зберігаються десь у британських архівах. Достеменно одне – вони зробили суттєвий вклад у вивчення найзагадковішого явища у світі – людського сну.

«Сновидіння не схоже на неправильну гру музичного інструмента, якого торкнулася не рука музиканта, а якась зовнішня сила; воно не безглузде, не абсурдне, воно не передбачає, що частина нашої душі спить, а інша починає прокидатися. Сновидіння – повноцінне психічне явище», – написав рівно 122 роки тому Зігмунд Фройд у своєму «Тлумаченні сновидінь».

Приємно усвідомлювати, що в цій світовій загадці маленька частина розгадки належить нашій співвітчизниці з відомого роду Грушевських.

Автор Тетяна Терещенко