#історії_відомих

22 жовтня 1811 року народився Ференц Ліст.

Талант зазвичай потребує, щоб його надихали. Щоб, ніби вогонь від дихання вітру, запалахкотіти, вразити, загорітись. От тому ми часто й чуємо про те, як одна людина для іншої стає музою.

Була своя муза й у відомого угорського композитора Ференца Ліста, одного з найпопулярніших піаністів 19 століття, який подарував світові безсмертні й найвидатніші зразки фортепіанної творчості.

1847 року відомий європейський музикант Ференц Ліст гастролює Україною. Йому 36 років. У нього за плечима – слава й досягнення, які він почав накопичувати ще з 8-річного віку, коли написав свій перший музичний твір. Також за плечима бурхливі романи й їхні «наслідки» – діти (Ліст мав славу в Європі пристрасного коханця).

Але в Києві він зустріне її, яка переверне все його життя, і з якою він проведе десятки спільних років, насичених любов’ю, натхненням, інтригами й боротьбою. Вона стане його причалом, до якого пристане обшарпаний штормами його життєвий корабель.

І його останні слова на цій землі будуть про неї. Ось що він напише, підсумовуючи своє життя, в заповіті: «Усім, що я зробив… я зобов’язаний жінці, яку прагнув назвати своєю дружиною, чому заважало зло та мерзенні інтриги окремих людей. Ім’я цієї коханої жінки — княгиня Кароліна Вітгенштейн. Вона — джерело всіх моїх радощів і цілителька моїх страждань».

Таким буде фінал, але повернімось на початок їхньої історії. Історії, яка зігрівала їхні душі й сприяла створенню шедеврів світового мистецтва.

Київ. 23 січня 1847 року. Лютує зимовий мороз і хурделиця. Але погода не заважає киянам з’їжджатися до Контрактового будинку на Подолі, де відбувається анонсований концерт знаного й модного в Європі віртуоза-піаніста Ференца Ліста. І хоч квитки були досить дорогі (Ференц, до речі, був запеклим картярем, і гроші часто любив спускати за гральним столом), на концерті було ледь не стовпотворіння.

Кажуть, кошти від концерту він програв. А на другий і третій день, згідно з контрактом, мав давати благодійні концерти в Університеті святого Володимира. І під час цих благодійних концертів одна незнайома пані вразила його щедрою пожертвою. Композитор захотів із нею познайомитись. Так у його життя увійшла вона. І з того часу їхні різні життєві історії переплелися в одну.

Хто ж ця незвичайна жінка? Її ім’я – Кароліна Івановська, у заміжжі –Вітгенштейн. Їй 28 років, вона донька багатої шляхтички Пауліни Подоської та голови Головного суду в Києві українця Петра Івановського, який був ще й величезним землевласником: мав земельні угіддя в Подільській, Київській та Волинській губерніях.

Народилася Кароліна в Монастирищі на Черкащині (тоді це була Київська губернія), в маєтку дідуся Лєона Подоського. Отримала блискучу освіту й часто з матір’ю подорожувала за кордон. Але в 17 років її проти волі (так того хотів батько) видають заміж за старшого на 7 років князя Миколу Вітгенштейна – сина російського фельдмаршала князя Петра Вітгенштейна, який прославився у війні проти Наполеона в 1812 році.

Та шлюб за розрахунком виявився невдалим, і буквально через рік подружжя починає жити нарізно. Кароліна виховує маленьку доньку Марію Пауліну Антоніну, цікавиться освітою, управляє маєтками. Аж поки не зустрічає його – Ференца Ліста.

Після концерту вона запросить Ліста до свого маєтку у Воронинцях на Поділлі. І там він по вуха в неї закохається, а вона – в нього. Ліст напише в листі до своєї матері, що українська княгиня «навіть найвищою мірою прекрасна».

Паралельно з їхнім романом, в його творчості розвиватиметься українська тематика. Він створить композиції на українські народні пісні «Ой, не ходи, Грицю», «Віють вітри, віють буйні», напише цикл «Українська балада», зробить інструментування до «Галицьких танців». А визначному українському гетьманові Івану Мазепі присвятить цілий цикл своїх творів: симфонічну поему «Мазепа», «Мазепа» для двох фортепіано та для фортепіано в чотири руки, трансцендентальний етюд ч. 4 «Мазепа», присвячений Віктору Гюго.

Саме у Воронинцях Ліст створює перший великий симфонічний твір за мотивами «Божественної комедії» Данте, пише «Благословіння Бога наодинці», «Заклик», і твір з промовистою назвою «Гімн Любові». І взагалі перебуває на творчому підйомі, адже поруч із ним – його муза.

Далі Кароліна зовсім кидає чоловіка, бере доньку і без дозволу чоловіка (а тоді це була неприпустима річ) їде з Ференцом за кордон, до Німеччини. Життя композитора кардинально змінюється. Він засновує Академію музики в Будапешті, натхненно творить музику і пише разом із коханою навіть книги, і взагалі називає її «духовним близнюком». Палке кохання зігріває їхні душі й наснажує на творчість.

Але на шляху до повної ідилії та щастя лишається одна перепона – шлюб із князем Вітгенштейном, який жінка 20 років поспіль намагається розірвати, дійшовши навіть до імператора Олександра ІІ та самого Папи Римського. Але згоди так і не отримали ні від того, ні від іншого. Чоловік постійно намагається її повернути, і цар та влада, а також римо-католицька церква стають на його бік, наказуючи Кароліні негайно повернутись у сім’ю. Звісно, ніхто нікуди не повернеться.

Коли ж Микола Вітгенштейн помер, до них прийшло усвідомлення, що вони втомились один від одного. І на початку 60-х років вони селяться в Римі, але в різних будинках. Кароліну в Європі шанують і називають «найосвіченішою жінкою і найглибшою мислителькою XІX століття», і їй навіть присвячує свою оперу «Троянці» французький композитор-романтик Гектор Берліоз. А стомлений та виснажений Ференц Ліст вступає до францисканського ордена та полишає мирську суєту, а свої твори підписує «абат Ліст».

Мало хто знає, але Кароліна була не лише музою Ліста. Вона написала багато дослідницьких популярних творів, серед яких: «Сікстинська капелла» Мікеланджело», «Релігія і світ», «Буддизм і християнство», «Про молитву, розповідь світської дами», «Про матерію в догматиці», «Про поширення віри на далекому Сході», інші. Особливо потужно працювала як дослідниця в останні роки свого життя.

Свого коханого Ференца українська княгиня переживе всього на рік. І десь там уже на небесах їхні душі зустрінуться, щоб продовжити свою земну симфонію кохання.

Згадайте цю неймовірно проникливу історію, коли будете слухати талановиту музику Ференца Ліста. У ній голосно відлунює їхня спільна історія кохання.

Автор Надія Мигунець