#історії-відомих

9 січня 1908 року народилась Симона де Бовуар. 1964 року вона відвідала Україну. Її поїздка була сповнена пригод, але не таких, про які вона мріяла.

Симона де Бовуар — видатна письменниця, філософиня та важлива постать в історії фемінізму. Вона була безкомпромісною, енергійною, часто одіозною чи нестандартною. Її доля цікава, її інтелектуальні інтереси дуже широкі, її персона яскрава. Та часто пані Симона розглядається винятково у контексті стосунків зі своїм коханцем — Жан-Полем Сартром. Навіть яскравий промінь притлумлюється на фоні зорі.

Це несправедливо і, можливо, маніфестує певні гендерні стереотипи — доля яскравого чоловіка звертає на себе більше уваги, ніж доля яскравої жінки. Несправедливість, проти якої Симона боролась усім своїм єством, несправедливість, яку Симона розглядала в своїх філософських працях.

У «Другій статі» Симона де Бовуар демонструє, що протягом історії чоловіче начало сприймалось як щось активне, автономне, таке, що підкорює, тоді як жіноче начало — пасивне, залежне, таке, яке варто підкорити. Це лежить в основі чисельних проявів дискримінації протягом всієї історії. Філософиня безжально критикує подібне опасивнення жінок і самим своїм життям доводила, що жіноче може й має бути вільним та сильним.

Попри всі її старання, їй ніяк не позбутися контексту «подружки» Сартра (вони так ніколи й не одружились через ідейні причини). Вона лиш бойова товаришка, яка супроводжувала Жан-Поля в його чисельних пригодах, подорожах та скандалах.

Один із прикладів такої дискримінації пов’язаний, сюрприз-сюрприз, із Україною. У 1964 році Микола Бажан запросив Сартра відвідати Україну в зв’язку із вшанування 150-річного ювілею Тараса Шевченка. Симона де Бовуар,звісно ж, супроводжувала Жан-Поля, але всю увагу перебрав на себе її супутник. Саме він зустрічався із радянської інтелігенцією, саме він спілкувався зі львівськими студентами під час офіційних заходів. Симона ж гостювала винятково як «дружина» філософа.

Одній Симоні, й загалом одній людині, якою б видатною вона не була, важко боротись зі світом. Навіть зірка фемінізму другої хвилі потерпала й досі потерпає від гендерної дискримінації. Так, вона зробила великий внесок, можливо, найбільший внесок у всьому XX столітті, на розвиток феміністичної теорії та, відповідно, практики. Одначе боротьба триває, мине ще не одне покоління, перш ніж Симона врешті скине свою сартріанську тінь.

Автор Владислав Чус