#історії-відомих

Світова історія чомусь склалася так, що наукові досягнення жінок були забуті, ігноровані, затьмарені, а іноді й відверто вкрадені їхніми однолітками-чоловіками. Я хочу, щоб кожен із нас знав справжніх героїв не тільки за винаходами, а ще й за іменами. Знайомтесь, жінка, без винаходу якої ви навряд чи так легко публікували б свої фото в Інстаграм — Геді Ламарр.

Вона була однією з найкрасивіших жінок, які коли-небудь з’явилися на телеекранах. Гедвіга Єва Марія Кіслер народилася у Відні в 1914 році. Геді прославилася в Європі, знявшись оголеною в австрійсько-чеському фільмі Екстаз (1933). Нещасливий шлюб із фашистським виробником зброї Фріцем Мандл розірвався в 1938 році, коли Геді зібрала свої коштовності, залишила званий обід і втекла до Парижа. Там її знайшов продюсер Metro-Goldwyn-Mayer Луї Б. Майєр і запропонував голлівудський контракт.

Протягом наступних 20 років Геді залишала слід в історії кіно, зігравши ряд гламурних, чуттєвих персонажів у таких фільмах, як « Алжир » (1938), «Місто Бум » (1940), « Білий вантаж » (1942) та «Самсон і Даліла » (1949). Геді любила малювати, колекціонувати мистецтво, спостерігати за людьми на голлівудських вечірках і, щонайбільш дивно для тих, хто знав її лише як секс-символ, — винаходами.

За красою Геді приховувала інтерес до інженерії та гострий, як ніж, інтелект. «Для Геді винаходи як хобі», — пише її біограф Річард Роудс.

«Оскільки вона знімалася у двох-трьох фільмах на рік, кожен з яких займав близько місяця, у неї був вільний час… Коли вона була дівчиною, її батько, львівський банкір, заохочував її інтерес до того, як влаштований світ, гуляючи з нею та пояснюючи механізми, з якими вони зіткнулися… Вона також мала гостре відчуття великих і малих недоліків світу, деякі з яких вона вирішила виправити. У Голлівуді вона облаштувала куточок винахідника у вітальні свого будинку, укомплектований креслярським столом, лампою та всіма необхідними інструментами для креслення».

Коли Сполучені Штати вступили у Другу світову війну, Геді намагалася допомогти своїй прийомній країні в боротьбі проти нацистів. Разом зі своїм другом, композитором Джорджем Антейлом, вона почала роботу над «Секретною комунікаційною системою», яка покладалася на стрибки частоти (технологія розширеного спектру) для непередбачуваного обміну передачі несучих хвиль. Ідея полягала в тому, що пристрій можна було б використовувати для дистанційного керування торпедами без ризику перехоплення та заглушення ворожими силами.

Геді і Джордж отримали патент США у серпні 1942 року, і негайно запропонували комунікаційну систему для використання урядом. На жаль, ВМС США відкинули винахід як занадто складний для реалізації, і в той час вони не хотіли використовувати винаходи, зроблені не військовим персоналом.

Термін дії патенту закінчився після війни без відома Геді і був за іронією долі знову відкритий під час кубинських подій у 1960-х роках. Відтоді його цитували понад 60 разів.

Геді не могла передбачити значення своїх ідей у той час. Вона мовчала про свою діяльність у сфері науки та техніки; про це не згадується в її автобіографії 1966 року «Екстаз і я».

Технологія з розширеним спектром все ще активно використовується військовими сьогодні і справила великий вплив на те, як ми живемо наше життя в світі гіперзв’язаності. Завдяки Геді Ламарр ми тепер насолоджуємось Wi-Fi та GPS.

Ні Геді, ні Джордж Антейл ніколи не отримували ні копійки за використання свого винаходу.

Лише в останнє десятиліття її життя мозок краси Геді Ламарр був відкритий для світу. І навіть тоді людям було важко повірити, що її інтелект був справжнім. Процитую режисера Bombshell Олександру Дін:

«Думаю, знадобився деякий час, щоб світ наздогнав Геді Ламарр. Я можу з упевненістю сказати, що вона випередила свій час на 100 років».

Приємно бачити, як ця чудова винахідниця, нарешті, отримує заслуги. Я відчуваю, що з цього моменту вона стане натхненням для багатьох молодих дівчат.

Автор Дарина Варич