#історії-відомих

Лютневими днями далекого 1812 року народився Євген Гребінка – український письменник, байкар, видавець, постать якого й до сьогодні оповита таємницями

Зі шкільної програми нам про Євгена Гребінку відомо небагато: писав байки і допомагав викупити Шевченка з кріпацтва. Однак його вплив на формування української культури й романтичної течії загалом виніс дату народження літератора у почесний список ЮНЕСКО.

«А душа далеко — в рідному степу»

Як і більшості української дрібної інтелігенції або чиновництва, Євгену Гребінці довелося працювати на імперію. На жаль. Так, 1834 року Гребінка переїхав до Петербурга. Викладав там російську словесність у військових училищах. Однак душа його скніла в чужих краях, писав він своїм рідним: «Тіло моє було в столиці, а душа далеко — в рідному степу, під солом’яною покрівлею маленького будиночка». Пригадуючи рідний край, багатющі скарби українського фольклору, знання життя народу письменник творив свої «Малороссийские приказки», наповнюючи їх народно-пісенними мотивами, реалізмом. Хоч Євген Гребінка, аби розповідями про Україну збільшити кількість її шанувальників серед росіян, творив рідною їм мовою, у 1840 році він писав в одному з листів, що їде на свою батьківщину, «чтобы не умереть между кацапами».

«Баба-повитуха української літератури»

Творив, писав і зачинав Євген Гребінка у непрості часи: у часи царювання Миколи І будь-які ознаки українського національного відродження, зокрема й культурного, вважалися ворожими й сепаратистськими. Попри це вся тодішня словесність, як і зараз, орієнтувалася на виклики заходу, а там саме вирував романтизм. На Надніпрянщині ці віяння не забарилися і в таких умовах виник так званий романтичний напрям української літератури дошевченківського періоду, який надихався подіями народного життя й ідеями національного відродження. Гребінці дісталася почесна місія плекати майбутніх кобзарів і диканських романтиків. Тут дуже вдало характеризує нашого героя філолог й історик Омелян Пріцак: «Не помилимося, коли ствердимо, що саме Гребінці судилося відіграти почесну роль баби-повитухи великої української літератури».

«Очі чорні»

Світову славу Євгену Гребінці приніс широковідомий романс «Очі чорні» (музика — вальсу Флоріана Германа в обробці норвежця Софуса Гердаля). Так-так, саме він написав цей текст, а адресував його в 1843-му майбутній дружині Марії Ростенберг. Про шлюб з якою думав ще з 1842-го й писав у Пирятин до брата майбутньої нареченої Лева Свічки: «Брате, взнай, так, знаєш, стороною — чи не оддали б за мене панночку з чудесними очима?…». Інші його романтичні вірші також стали з часом романсами й набули статусу народних.

Ось така цікава життєва історія в цієї непересічної й талановитої людини.

Автор Дарина Кучережко