2 травня – День немовляти

Колискові, або колисанки — це один з найдавніших жанрів народно-побутової пісні, у якому прослідковується вся архаїка заколисування дитини.

Дослідники українського фольклору зафіксували побутування до півмільйона зразків народної творчості. Поширеними є міфічні персонажі Сон і Дрімота, які приходять заспокоїти та заколисати дитину на добрий сон.

У багатьох колисанках фігурує ще один напівміфічний герой — кіт. Ця тварина у слов’янських культах виконувала роль оберегу та символізувала затишок і спокій. Не дарма побутував звичай класти в колиску кота перед тим, як туди клали дитину. Текстів, де кіт бере участь у заколисуванні дитини, дуже багато у багатьох варіантах і різних поєднаннях. Подекуди чітко простежується віра в те, що кіт є оберегом для дитини.

Рідше, але все ж зафіксовані образи птахів у піснях (голуба, зозулі та інші): «Ой люлі-люлі, прилетіли гулі…», «Люлі-люлечка, прилетіла зозулечка». Загалом у кожній колисальній пісні бажають, аби дитина мала гарний сон та була щасливою, аби вродилася на добрий талан, долю.

«Колискова для ворога» української виконавиці СТАСІК має іншу сакральну мету — навіки приспати усіх окупантів на не своїй для них землі: «ти хотів землі цієї, тож тепер зрівняйся з нею». Бо Анастасії Шевченко, ветеранці АТО, дійсно є що сказати так, щоб тебе пробрало до кісточок: «У глибині душі я відчуваю жалість до ворогів. Коли бачиш, як люди приходять помирати в чужу країну — розумієш, як погано їм живеться у своїй. Їм легше вічно спати в чужій землі, ніж жити на своїй. Тому сьогодні я співаю колискову для ворога».

Мотиви української колискової заполонили й популярну модерну й постмодерну культури. Зокрема син українських емігрантів, американський композитор Джордж Гершвін якось відвідав у Нью-Йорку концерт Українського Національного Хору, які тоді проводили культурну дипломатію за наказом уряду Симона Петлюри. Під час програми він почув пісню «Ой ходить Сон коло вікон», яка нагадала йому про власне коріння. Натхненний композицією він написав одну з найвідоміших в історії музики арію «Summertime». Ця пісня згодом стала візитівкою Луї Армстронга та Ельзи Фіцджеральд.

Автор Дарина Кучережко