23 травня 1938 року радянський агент спецслужб, втершись в довір’я, підступно вбив Євгена Коновальця – командира Січових Стрільців, полковника Армії УНР та одного з ідеологів українського націоналізму. Цю спецоперацію Сталін тримав на особистому контролі (ніхто не вбачає іронічності цієї ситуації щодо сучасності?). Вже починаючи з 1941 року Другий Великий Збір ОУН (Організації Українських Націоналістів) визначає цю дату Днем Героїв. Спершу його святкували підпільно, однак, після здобуття Україною незалежності у 1991 році, свято набуло широкого розголосу. І хоча воно не визнане на державному рівні, 23 травня українське патріотичне суспільство щороку святкує День Героїв України.

Героїзм в українців, можна сказати, в крові. З дитинства нам розповідають казки, в яких маленькі хлопчики перемагають змія (я не тільки про «Котигорошко», хто пригадає казочку «Іван-Побиван»?), а мудрі дівчатка безстрашно відстоюють свою думку (і жодні «пани» їм не страшні, це нам «Мудра дівчина» доводить). Легенди про славетних козаків, які мужньо захищали свою рідну землю. А скільки український народ склав прислів’їв та приказок на тему героїзму! «На своїй землі не ходити в кабалі» – цей вислів ми закарбували у своїй історії, коли безліч разів боролися за свою волю та виборювали незалежність.

Сьогодні, коли нам знову доводиться боротися за вільну Україну, ми часто підіймаємо тему геройства. Часто – бо бачимо його власними очима, від простих, знайомих та рідних нам людей. Батько та мама, які пішли до ЗСУ або волонтерять і продовжують працювати. Брат та сестра, які вступили до тероборони. Старенькі бабусі та дідусі, які готують та передають закрутки на потреби армії. Сусід, який віддав своє життя на фронті. Кожна така людина для нас герой.

Нині стійкість українців визнає увесь світ. З перших днів війни заголовки в іноземних ЗМІ прославляють нашу силу, міць, незламність, єдність і, звісно ж, героїзм. Обкладинки ледь не всіх газет та журналів віднині присвячено Україні – Financial Times, The Wall Street Journal, Time, Süddeutsche Zeitung, The Washington Post, La Repubblica, The Times, The Guardian та багато-багато інших. Відомі політики та діячі у своїх виступах чи соціальних мережах прославляють наш героїчний опір. Нині стійкість українців визнає увесь світ, бо за нами правда та перемога.

Однак, часом всім нам хочеться трішки відпочити від новин та перемкнутися на щось позитивне. Тому український мемний фронт стійко тримається, збільшує обсяги виробництва та весь час постачає нам нові меми, над якими так і хочеться посміятися та обов’язково поділитися з друзями (ага, щоб у відповідь тобі прислали «вже бачив/ла»). Інтернетом ширяться картинки із «героїзмом» московитів, які тільки й можуть, що згадувати своє «дєди ваєвалі» та красти блендери. Ми ж бо на своїй землі – тому навіть котики захищають нашу Батьківщину.

Автор Вікторія Маленко

Хочете підтримати нас?

Кожен ваш донат допоможе ще активніше розвивати наш некомерційний проєкт, який активно працює вже більше 3 років.

Справжні історії – просвітницький проєкт, який на волонтерських засадах розповідає цікаві історії про Україну, відомих українців, подорожі, традиції, звичаї, кухню, а також захопливі історії про мандрівки світом та відомих особистостей у світі.

У наших планах – створення також англомовної версії сайту, щоб світ більше дізнався про Україну та українців.

Наші рахунки:

Картка у грн.: 5363 5421 0596 6718

Підтримати проєкт

Want to support us?

Each of your donations will help our non-commercial project, which has been producing stories for you for already three years, to become even better.

True Stories is an educational project that, on a volunteer basis, tells interesting stories about Ukraine, famous Ukrainians and other inspiring people, travels, traditions, customs, and cuisine.

Our plans include the creation of an English-language version of the site so that the world can learn more about Ukraine and Ukrainians.

Support the project

Підтримати проєкт

1,00 $