Трояндам стільки років, скільки й людській любові. Тобто – безмежна кількість, ї їх важко порахувати . Троянда символізує кохання й пристрасть.

Недаремно троянда – символ грецької богині кохання Афродіти (Венери). Вони взагалі явились людству в усій своїй красі ледь не одночасно. Згідно з легендою, коли з хвиль моря на берег зійшла Афродіта, то піна на її тілі дивовижним чином перетворювалась на троянди. І це зрозуміла, адже любов, яку символізує богиня, може будь-що обернути на магію краси та щастя.

Краса троянди – це краса кохання, а колючки – рани від любові, або ж необхідність захищати свою красу (що кому більше до вподоби).

Троянда вміє підкреслити ексклюзивність любові. Пам’ятаєте слова Маленького Принца в Антуана де Сент-Екзюпері про свою примхливу троянду, яку він вирощував: «Якщо ти любиш квітку – єдину, якої більше немає на жодній з багатьох мільйонів зірок, цього досить: дивишся на небо і відчуваєш себе щасливим. І кажеш собі: «Десь там і моя квітка …».

Історія людства щедро позначена цією фантастичною та чудовою квіткою.

У Стародавній Греції трояндами прикрашали храми богів, стелили шлях переможцям, карбували на монетах та заквітчували наречених.

У Стародавньому Римі за цією квіткою можна було визначити будівлі дуже багатих вельмож. А коли до них приходили гості, вони про всяк випадок обсипали їх пелюстками, їхні голови прикрашали вінками з цих квітів, аби додати їм краси. Також трояндові вінки надягали й на голови переможцям.

На Сході символом любові і пристрасті були ванни з трояндовою водою та пелюстками, з квітів ще робили вино та усілякі солодощі.

А найперші згадки про троянду дійшли людству з давньоіндійських оповідей,  хоча з’явилась вона нібито у Вавилоні (слово «Вавилон» перекладається як «брама богів»), при цьому в давньоперській мові слово “троянда” означає “дух”. Тож недаремно наш дух завмирає, коли ми дивимось на цю красу. А ще коли вдихаємо аромат – то й взагалі!

Проте ці квіти й самі чудово  вміють розмовляти про свої настрої та почуття, згідно з флоріографією – символікою квітів. 

Так, червона троянда –  це символ справжнього кохання. Бордова – символ краси. Рожева – символ бажання, пристрасті, радості життя, молодості та енергії. Біла – символ чистоти, вічної любові, смирення, а жовта – символ щастя, радості та дружби, тоді як фіолетова троянда – символ подяки. Тож придивіться уважно до того, що вам дарують і що даруєте ви.

Ця квітка щедро сповнена й інших значень. Троянда – символ таємниці та мовчання. Колись у Римі в будинках над столом чи на стелі прикріплювали гілку троянди, що означало для присутніх такий меседж: все, що говоритиметься за цим столом, має бути секретом. Звідси й пішов відомий латинський вислів: «Sub rosa dictum», що перекладається так: «Я тобі сказав під трояндою».

Троянда також споконвіків була емблемою хоробрості й мужності. Так, Римський папа в так звану «Трояндову неділю» (Dominica in rosa) щорічно нагороджував золотою трояндою, посипаною діамантами, кого-небудь із королів.

У Київській Русі дуже цінували «гулявну», тобто «трояндову воду» (від тур. gul — «троянда»), яку привозили з Царгорода (Константинополя).

Загалом трояндовий бум у Європі розпочався з 13 століття, коли учасники Хрестового походу привезли троянди зі Сходу. Ця квітка увірвалась у мистецтво, літературу, театри, палаци, вулиці, конкурси краси, лицарські атрибути. Навіть тридцятирічну кровопролитну війну в Англії назвали війною Червоної і Білої троянд.

Троянда – традиційна емблема Англії, вона являє собою найвідоміший нагрудний знак англійських королів.

Та й сама ця квітка – королева серед квітів. І, як належить королеві, осяйно чарівна і її просто так не візьмеш: вона вміє захистити свою красу.

Автор Тетяна Терещенко