#Історії_відомих

Ловлячи Wi-Fi десь у кав’ярні чи на вокзалі, чи замислювались ви, що за цим винаходом стоїть жінка? І що її коріння з України?

Світова історія чомусь склалася так, що наукові досягнення жінок були забуті, ігноровані, затьмарені, а іноді й відверто вкрадені. Хочеться, щоб кожен із нас знав героїв відомих винаходів. Знайомтесь, жінка, без винаходу якої ви навряд чи так легко публікували б свої фото в Інстаграм, чи інших соцмережах — Геді Ламар.

Вона  була однією з найкрасивіших жінок, які коли-небудь з’явилися на телеекранах. Гедвіга Єва Марія Кіслер народилася у Відні в 1914 році. Її батько був банкіром родом зі Львова, а мама – з Будапешта.

Геді прославилася в Європі, знявшись оголеною в австрійсько-чеському фільмі Екстаз (1933). Нещасливий шлюб з австрійським виробником зброї Фріцем Мандлем розірвався в 1937 році, коли Геді зібрала свої коштовності, залишила званий обід і втекла до Лондона. Там її знайшов засновник студії Metro-Goldwyn-Mayer Луїс Майєр і запропонував голлівудський контракт.

Протягом наступних 20 років Геді залишала слід в історії кіно, зігравши ряд гламурних, чуттєвих персонажів у таких фільмах, як «Алжир » (1938), «Галасливе місто» (1940), « Білий вантаж» (1942) та «Самсон і Даліла » (1949). Геді любила малювати, колекціонувати мистецтво, спостерігати за людьми на голлівудських вечірках і, що найбільш дивно для тих, хто знав її лише як секс-символ, — винаходами.

За красою Геді приховувала інтерес до інженерії та гострий, як ніж, інтелект. «Для Геді винаходи як хобі», — пише її біограф Річард Роудс.

«Оскільки вона знімалася у двох-трьох фільмах на рік, кожен з яких займав близько місяця, у неї був вільний час… Коли вона була дівчиною, її батько, львівський банкір, заохочував її інтерес до того, як влаштований світ, гуляючи з нею та пояснюючи механізми, з якими вони зіткнулися… Вона також мала гостре відчуття великих і малих недоліків світу, деякі з яких вирішила виправити. У Голлівуді вона облаштувала куточок винахідника у вітальні свого будинку, укомплектований креслярським столом, лампою та всіма необхідними інструментами для креслення».

Коли Сполучені Штати вступили у Другу світову війну, Геді намагалася допомогти країні, яка її прийняла, в боротьбі проти нацистів. Разом зі своїм другом, композитором Джорджем Антейлом, вона почала роботу над «Секретною комунікаційною системою», яка покладалася на частоти (технологія розширеного спектру зв’язку) для бездротового зв’язку. Ідея полягала в тому, що пристрій можна було б використовувати для дистанційного керування торпедами без ризику перехоплення та заглушення ворожими силами.

Геді отримала патент на цей винахід у серпні 1942 року, і запропонувала комунікаційну систему для використання урядом. На жаль, її винахід відкинули як занадто складний для реалізації, у той час вони не хотіли використовувати винаходи, зроблені невійськовим персоналом.

Її винахід оцінили лише після наростання Карибської кризи у 1960-х роках.

Геді не могла передбачити значення своїх ідей у ​​той час. Вона мовчала про свою діяльність у сфері науки та техніки; про це не згадується в її автобіографіях.

Технологія зв’язку з розширеним спектром все ще активно використовується військовими сьогодні і справила великий вплив на те, як ми живемо наше життя в світі гіперпов’язаності. Завдяки Геді Ламар ми тепер насолоджуємось Wi-Fi та GPS.

Ні Геді, ні Джордж Антейл ніколи не отримували ні копійки за використання свого винаходу.

Лише в останнє десятиліття свого життя Геді стала відкриттям для світу. І навіть тоді людям було важко повірити, що це все вона. Процитую режисерку фільму “Bombshell” про Геді Ламар Олександру Дін:

«Думаю, знадобився деякий час, щоб світ наздогнав Геді Ламар. Я можу з упевненістю сказати, що вона випередила свій час на 100 років».

Вона стала натхненням для багатьох молодих дівчат.

Автор Дарина Варич