Українська культура завжди була дуже відомою в світі. Просто багато хто не знав, що та чи інша видатна людина родом з України.

Всесвітньо відомий варіант «Щедрика» — це переробка народної мелодії українського композитора Миколи Леонтовича, яку він створив у 1916 р. Того ж року її вперше виконав хор Київського університету. А в жовтні 1921 року прем’єра «Щедрика» відбулася в США. Виконання пісні на концерті в нью-йоркському Карнегі-холл стало відправною точкою для нової історії відомої мелодії. А самого Леонтовича за величезний внесок у розвиток хорової музики називають українським Бахом.

Багато несподіванок чекало при виявленні оригіналу відомого фільму “За двома зайцями”. Його  українською мовою було знайдено в архівах Маріуполя. До цього всі копії були в переозвученні російською. І це не просто змістило акценти, а перевернуло все з ніг на голову. В оригіналі фільму всі позитивні персонажі розмовляють українською, а негативні – русифікованим суржиком. Після переозвучення все стало навпаки.

Цього мало? Гаразд, давайте поглянемо на художника, якого просто привласнила росія і кричить, що він росіянин і це їхня гордість. Ну, аби ви зрозуміли, що росія не тільки сьогодні краде наші території, але крала ВСЕ протягом своєї історії.

Художник-авангардист Казимир Малевич народився в Києві в родині з польським корінням. Батько працював на цукровому заводі, тому мріяв, щоб його син став також цукровиком. Казимир Малевич закінчив агрономічну школу, але згодом продовжив навчання у Київському художньому училищі Миколи Мурашка.

Одна з найзнаменитіших робіт Казимира Малевича — «Чорний квадрат», яка започаткувала новий напрям у мистецтві – супрематизм. Художник був одним із небагатьох,  хто не боявся використовувати тематику Голодомору 1932-1933 років (зокрема, в ескізі «Де серп і молот, там смерть і голод»). Також Казимир Малевич присвячував різні цикли робіт українським пейзажам, іконам, які були в кожній українській хаті.

Казимира Малевича двічі заарештовували, а в 1933 році його мистецтво було оголошено поза законом. У 1930 році на допиті чекістів у Ленінграді художник сказав, що за національністю він українець.

росія споконвіку все талановите українське називає російським, але якщо хтось стверджує, що це належить Україні, то відразу йде в хід: «ми ж братні народи зі спільним минулим»…

Ніякі ми не братні і нічого в нас спільного! Що може бути спільного в крадія і в того,  в кого він краде? І, головне, чому краде? Бо немає розуму щось створювати й будувати, а вистачає маленьких звилин лише на руйнування й крадіжки. І так звана культурна велич – це просто великий пшик.

А в нас попереду благородна місія – відстоювати й захищати СВОЄ.

Автор Дарина Варич

Хочете підтримати нас?

Кожен ваш донат допоможе ще активніше розвивати наш некомерційний проєкт, який активно працює вже більше 3 років.

Справжні історії – просвітницький проєкт, який на волонтерських засадах розповідає цікаві історії про Україну, відомих українців, подорожі, традиції, звичаї, кухню, а також захопливі історії про мандрівки світом та відомих особистостей у світі.

У наших планах – створення також англомовної версії сайту, щоб світ більше дізнався про Україну та українців.

Наші рахунки:

Картка у грн.: 5363 5421 0596 6718

Підтримати проєкт

Want to support us?

Each of your donations will help our non-commercial project, which has been producing stories for you for already three years, to become even better.

True Stories is an educational project that, on a volunteer basis, tells interesting stories about Ukraine, famous Ukrainians and other inspiring people, travels, traditions, customs, and cuisine.

Our plans include the creation of an English-language version of the site so that the world can learn more about Ukraine and Ukrainians.

Support the project

Підтримати проєкт

1,00 $