Осінь із її золотом іноді нагадує картини відомих митців.

 І відразу в уяві зринає відома картина-шедевр австрійського художника-модерніста Густава Клімта «Поцілунок».

      Але яка її історія?

       Він написав її в 1907-1908 рр., у так званий «золотий період» своєї творчості. Період, коли його картини були переважно жовтих відтінків, а то й з використанням золота, що цілком зрозуміло для художника – сина ювеліра.

      На ній зображено чоловіка й жінку, які обіймаються. Вони ніби злилися в одне єдине яскраве ціле. Золоте ціле. Чоловік схилився над жінкою й цілує її, а вона закрила очі й стоїть перед ним на колінах, символізуючи жіночу покірність. При цьому пара знаходиться на краю прірви, що також символічно: почуття кохання також часто називають прірвою (а щастя чи смутку – то вже як вийде).

       Історія ж створення цього шедевру така: один граф замовив у видатного художника малюнок себе з дівчиною та попросив зобразити, як вони цілуються. І для цього дав йому медальйон із зображенням своєї коханої.

       Коли картину було намальовано, вона сподобалась замовнику. Єдине, що його непокоїло – те, що в поцілунку їхні губи так і не поєднались. Але Густав його нібито запевнив, що в цьому є величезний сенс: на їхніх обличчях – непереборне бажання зануритись у поцілунок. На тому граф і пішов.

      Насправді ж, як нібито розповідав комусь Клімт, коли він малював картину – то закохався в чужу наречену. І це почуття було таким сильним, що він просто не зміг собі дозволити, аби жінка цілувалася з кимось іншим на його картині.

      Що цікаво: якщо придивитись до картини, то видно, що дівчина на ній і справді ніби відвертається. А якщо прослідкувати за руками, то одна з них, обхопивши шию чоловіка, ніби утримується, щоб не впасти в прірву, а інша – ніби намагається прибрати його руку. А закриті очі також можна трактувати по-різному: це або насолода, або заперечення ситуації, в якій вона опинилась.

      Є й інші версії щодо цієї картини. Художник був відомим ловеласом, тож багато дам його серця претендували на свою ключову роль у зображенні на ній. Густав завжди і з готовністю малював жінок у квітах.

     При цьому скількох дітей він мав – ніхто того точно не знав, тим більше він сам. Відомо лише, що після його смерті на спадок претендували аж 14 дітей.

Історія цієї картини – історія про те, що ніколи не знаєш, чим насправді є те, що ти бачиш.

Автор Тетяна Пивовар

Хочете підтримати нас?

Кожен ваш донат допоможе ще активніше розвивати наш некомерційний проєкт, який активно працює вже більше 3 років.

Справжні історії – просвітницький проєкт, який на волонтерських засадах розповідає цікаві історії про Україну, відомих українців, подорожі, традиції, звичаї, кухню, а також захопливі історії про мандрівки світом та відомих особистостей у світі.

У наших планах – створення також англомовної версії сайту, щоб світ більше дізнався про Україну та українців.

Наші рахунки:

Картка у грн.: 5363 5421 0596 6718

Підтримати проєкт

Want to support us?

Each of your donations will help our non-commercial project, which has been producing stories for you for already three years, to become even better.

True Stories is an educational project that, on a volunteer basis, tells interesting stories about Ukraine, famous Ukrainians and other inspiring people, travels, traditions, customs, and cuisine.

Our plans include the creation of an English-language version of the site so that the world can learn more about Ukraine and Ukrainians.

Support the project

Підтримати проєкт

1,00 $