Сьогодні їй виповнилося б 87 років.

Якби…

Скільки різних «якби» змішують карти, які фортуна здає кожному з нас при народженні, та вимальовують такі карколомні сюжети, що навіть і уявити важко.

Якби, наприклад, батьки Миколи Степановича Захаренка (тоді ще п’ятирічного хлопчика) не втекли у 1917 році з рідного Харкова і не отримали б згодом громадянство США, навряд чи їхня онука – Наталія Миколаївна Захаренко стала зіркою Голлівуду, володаркою двох премій «Золотий глобус» та триразовою номінанткою на премію «Оскар», жінкою, прихильності якої прагнули Френк Сінатра, Воррен Бітті та Елвіс Преслі – Наталі Вуд.

Отже, Наталі народилася не в Харкові, а в Сан-Франциско 20 липня 1938 року. Батько її, де міг, підробляв теслею і брався за будь-яку іншу роботу, щоб прогодувати родину, а мати мріяла про акторську кар’єру для своєї доньки і робила все задля втілення цієї мрії у життя – силоміць водила дитину на нескінченні прослуховування та кастинги, примушувала спілкуватися з людьми, які їй зовсім не подобались. До речі, ці зусилля виявилися не марними, і у віці чотирьох років Наталі отримала свою першу роль в кіно. Її дебют у фільмі «Щаслива земля» був настільки успішним, що пропозиції продюсерів та режисерів посипалися, як із рогу достатку. У вісім років дівчинка знімалася відразу у двох стрічках – «Диво на 34-й вулиці» та «Примара і місіс М’юр», заробляла тисячу доларів щотижня і фактично утримувала своїх батьків. А псевдонім Вуд було обрано для неї кіностудією на честь відомого кінорежисера Сема Вуда.

Не слід забувати, що, окрім постійних зйомок, Наталі мала ще й вчитися і, до речі, робила це дуже добре та без особливого напруження. Її викладачі одноголосно зазначали особливі здібності дівчинки до точних наук.

Свій вісімнадцятий день народження юна акторка відзначила зйомками у двадцять п’ятій кінострічці.

Дитина, життя якої проходило на кіностудії, по суті була позбавлена дитинства. Можливо, звідси чимало фобій, депресій та панічних атак, які переслідували Наталі.

Чиясь слава часто засліплює очі тим, хто дивиться збоку, але її тягар інколи виявляється дуже важким для того, хто його несе.

У 1955 році роль Джуді у фільмі «Бунтівник без причини» з Джеймсом Діном у головній ролі принесла Наталі Вуд першу номінацію на «Оскар» і відкрила шлях до більш дорослих і серйозних ролей. А вже у 1961 сталася «Вестсайдська історія», яка зібрала десять «Оскарів», три «Золотих глобуси» та премію «Греммі». Саме тоді Наталі здобула всесвітню відомість.

Сповненим інтригуючих сюжетів було і її особисте життя. Спершу роман з Елвісом Преслі, який ледь не завершився одруженням, але на заваді стало категоричне «ні» його батьків. Потім шлюб із відомим голлівудським актором Робертом Вагнером. Їй було дев’ятнадцять, йому двадцять сім.

Цікаво, що свого майбутнього чоловіка Наталі вперше зустріла у коридорі однієї з голлівудських студій, коли їй було 10, а йому 18. Багато років потому вона згадувала, що сказала тоді своїй матері: «Я вийду за нього заміж».

Сам Вагнер згодом зазначав, що в той період, коли успіх дружини з кожним днем стрімко зростав, його акторська кар’єра чомусь поступово йшла на спад. І це було для нього непростим випробуванням. Безсумнівно, він кохав її, але страшенно ревнував, через що вони постійно і важко сварилися. Тож через п’ять років подружжя розлучилося.

Після «Вестсайдської історії» Наталі Вуд знялася відразу у декількох популярних стрічках, серед яких «Джипсі», «Великі перегони», «Розкіш у траві», «Кохання з гідним незнайомцем». Останні принесли їй ще дві номінації на «Оскар».

Невдовзі у Наталі розпочався новий роман із продюсером з Великої Британії Річардом Грегсоном. У 1969 році вони одружилися, а вже за три роки розлучилися. В цьому шлюбі у Наталі народилася дочка – теж Наталя.

Після розриву з другим чоловіком вона знову зійшлася з першим, і у 1974 році вони одружилися вдруге. Здавалося, сімнадцять довгих років перерви у стосунках їх багато чого навчили. Того ж року в подружжя народилася донька Кортні. Нарешті в цій родині панували гармонія і взаєморозуміння, рідкісні для більшості голлівудських пар.

Проте, незважаючи на зовнішню ідилію, у стосунках Наталі та Роберта поволі виникали й накопичувались ті самі проблеми. Поповзли чутки, що Вуд і Вагнер систематично зраджують одне одного. Крім того, слід взяти до уваги вибуховий характер Вагнера, який завжди був схильним до скандалів і бурхливого з’ясування стосунків.

Ситуація загострилась у 1979 році, коли Наталі отримала премію «Золотий глобус» за роль у фільмі «Віднині і назавжди». Підвищена увага до дружини знову, як і колись раніше, дратувала п’ятдесятирічного Роберта.

А у 1981 році сталася трагедія. 28 листопада Наталі Вуд зі своїм чоловіком та приятелем пари – відомим актором Крістофером Уокеном, її партнером по зйомках у новій кінострічці, вирушили у плавання до острову Санта-Каталіна у Каліфорнії на яхті Splendor, яка належала подружжю. Крім них на борту був лише капітан яхти Денніс Деверн.

За словами Роберта Вагнера, йому тоді здавалося, що Наталі та Крістофер проводили забагато часу разом. На другий день плавання він заснув по обіді, а, прокинувшись, з’ясував, що Вуд і Уокен відправилися шлюпкою на берег повечеряти у ресторані. Вагнер викликав човна та приєднався до них. Всі троє пили вино, потім повернулись на борт і продовжили пити. А після того, як Уокен завів мову про те, що Наталі треба більше зніматися, на палубі спалахнула сварка. Він навіть пригадав, що спересердя розбив пляшку вина об стіл, після чого Вуд ніби-то пішла до своєї каюти спати, а чоловіки поступово заспокоїлися і теж розійшлись по каютах.

Більше Наталі ніхто не бачив.

Тіло актриси з гематомами, саднами та забоями невідомого походження знайшли наступного ранку у воді біля берега Санта-Каталіни. Всі троє чоловіків, які перебували на той час на яхті, давали досить суперечливі свідчення. Незважаючи на це, після двотижневого розслідування офіційною причиною смерті було визнано нещасний випадок, а саме – випадкове утоплення за нез’ясованих обставин. Справу закрили.

Поховання Наталі Вуд відбулося на кладовищі Меморіального парку у Вествуд-Вілладж на сході Лос-Анджелеса. Попрощатися з легендою кінематографу прийшли її шанувальники, друзі, колеги, серед яких були Френк Сінатра, Елізабет Тейлор, Лоуренс Олівьє та Грегорі Пек.

У 2009 році капітан яхти Splendor Денніс Деверн зізнався, що під час розслідування у 1981 році підтримав версію Роберта Вагнера під тиском адвокатів та приховав деякі обставини ночі, коли загинула Наталі Вуд. Він підтвердив історію з розбитою пляшкою вина, але, за його словами, після цього палубу залишив Крістофер Уокен, а не Наталі Вуд. Подружжя продовжувало сваритися на палубі, а коли він спробував втрутитись, Роберт Вагнер звелів йому піти. Потім було чути продовження сварки і звуки боротьби. Крім того, Деверн наголосив, що після зникнення дружини Вагнер не виглядав дуже засмученим, заборонив йому вмикати прожектори, не наполягав негайно розпочати пошуки і не став відразу телефонувати до берегової поліції, а зробив це лише за декілька годин.

У 2011 році поліція Лос-Анджелесу відновила розслідування. Експерти знову вивчили фото загиблої та інші докази і дійшли висновку, що травми, внаслідок яких настала смерть, були спричинені людиною, а не отримані внаслідок падіння з яхти у воду, як повідомлялося раніше.

Після цього офіційну причину смерті Наталі Вуд змінили з «випадкового утоплення» на «утоплення та інші причини».

Представник окружного шерифа Лос-Анджелеса підтвердила, що з часу поновлення справи в ній з’явилися нові свідки, і їхні покази вимальовують «іншу картину того, що трапилося на яхті». Втім, за її словами, підстав для арешту Роберта Вагнера поки що немає.

ЗМІ також стало відомо, що Крістофер Уокен найняв адвоката у зв’язку з поновленням розслідування загибелі Наталі Вуд, хоча актор не є підозрюваним у справі.

У лютому 2018 року, коли поліція США виявила оперативний інтерес до голлівудського актора Роберта Вагнера у справі загибелі його дружини в 1981 році, 87-річний актор відмовився коментувати нову версію подій та співпрацювати зі слідством після поновлення розслідування.

У 2020 році історія життя актриси лягла в основу документальної кінострічки «Наталі Вуд: що залишається за кадром», яка була створена Лораном Бузеро за сприяння дочки Вуд Наталі Грегсон Вагнер.

Наразі Роберту Вагнеру 92 роки, Крістоферу Уокену – 79. Наталі Вуд 20 липня 2025 року виповнилося б 87, якби…

Якби її бабуся з дідусем у 1917 році не втекли з Харкова і не опинились у США, якби її мати не була так фанатично налаштована на акторську кар’єру доньки, якби вона не одружилася з Робертом Вагнером вперше, а потім вдруге, якби вони не запросили Крістофера Уокена на морську прогулянку…

Цих «якби» безліч. І ніхто ніколи не знатиме, що сталося б, якби…

Уявіть собі, що Наталія Миколаївна Захаренко теоретично могла б сьогодні ховатися від бомбардувань росіян-клептоманів у її рідному Харкові (які, до речі, вперто її називають російською акторкою, що й не дивно).

А могла б, враховуючи її здатність до точних наук, викладати все життя фізику чи математику у США і отримувати зараз достойну пенсію, дивитись старі голлівудські фільми з улюбленими акторами, слухати старі записи Елвіса Преслі та Френка Сінатри, а може, й подорожувати, якщо дозволить здоров’я.

Могло статися все що завгодно, але сталося саме так, як сталося.

Як тут не згадати Мойр – богинь долі, одна з яких пряде нитку життя, друга дає кожному свій жереб, а третя – невідворотна Мойра Атропос – перерізає своїми ножицями нитку життя.

Таке воно – незбагненне мереживо долі.

Авторка Олена Букраба