22 липня – День гамака.

А відкрив гамаки світові уславлений Христофор Колумб. Далекого 17 жовтня 1492 року він вперше зафіксував їх у своєму бортовому журналі, описуючи побут індіанців: «Ліжка й ковдри, на яких спали ці люди, – це свого роду шерстяна сітка».

З тих пір відомий генуезький мореплавець протягом багатьох своїх подорожей неодноразово використовував гамаки в якості ліжок на кораблях для своєї команди: вони займали мінімум місця й рятували моряків від морської хвороби.

Старий світ також оцінив відкриття Колумба й гамаки радісно увірвались в життя Європи. Неймовірні відчуття релаксу мали ті, хто в них вкладався.

Мабуть, індіанці племені Майя, де, власне, й з’явилися перші в світі гамаки близько 2 тисяч років до нашої ери, щось із цього приводу знали. Вони взагалі називали гамаки «колискою богів». Цілком можливо, що саме під час перепочинку в гамаках їх осяювали ідеї будувати величні кам’яні міста, створювати розвинену ієрогліфічну писемність та розробляти оригінальну календарну систему. Хтозна. Але зображення гамаків були знайдені на стінах пірамід у містах цієї древньої цивілізації. Та й саме слово походить від дерева «хамак», з кори якого й плели древні індіанці свої перші гамаки.

З часом гамаки стали невід’ємним атрибутом не лише побуту, а й, наприклад, європейського мистецтва. В гамаках переважно зображували на картинах представників аристократії й вони були атрибутом розкішного життя. Серед відомих робіт, наприклад: «Гамак» Гюстава Курбе, «Дівчина в гамаку» Раймундо де Мадрасо і Гаррета, «Вечірній чай» Ірвінга Рамзі Уайлза, інші.

А що українські художники? Вони переважно малювали, як жнуть, молотять, косять, ще щось роблять наші люди. Тобто проти гамачного європейського завжди був наш український недогамачний стиль: коли не до гамаків, бо багато роботи, а зараз, коли війна, то й поготів.

Але День гамака – це чудова можливість нагадати собі й людям, що інколи треба й перепочити. І якщо не зараз, то згодом. І, можливо, після перепочинку не буде стільки креативу, як у древніх представників племені Майя, проте сили й натхнення додасться.

Автор Тетяна Терещенко

Хочете підтримати нас?

Кожен ваш донат допоможе ще активніше розвивати наш некомерційний проєкт, який активно працює вже більше 3 років.

Справжні історії – просвітницький проєкт, який на волонтерських засадах розповідає цікаві історії про Україну, відомих українців, подорожі, традиції, звичаї, кухню, а також захопливі історії про мандрівки світом та відомих особистостей у світі.

У наших планах – створення також англомовної версії сайту, щоб світ більше дізнався про Україну та українців.

Наші рахунки:

Картка у грн.: 5363 5421 0596 6718

Підтримати проєкт

Want to support us?

Each of your donations will help our non-commercial project, which has been producing stories for you for already three years, to become even better.

True Stories is an educational project that, on a volunteer basis, tells interesting stories about Ukraine, famous Ukrainians and other inspiring people, travels, traditions, customs, and cuisine.

Our plans include the creation of an English-language version of the site so that the world can learn more about Ukraine and Ukrainians.

Support the project

Підтримати проєкт

1,00 $