Історія перев’язувального матеріалу

Війна зробила перев’язувальні матеріали одними з найнеобхідніших зараз у нашому житті.

Попри всі досягнення сучасної науки та промисловості, у кожного в домашній аптечці є досить обмежений набір перев’язувальних матеріалів: бинти, пластирі, іноді стерильна вата. Тим часом це досить давні винаходи, що мало змінилися до нашого часу.

Бинти, смужки тканини — один із найперших перев’язувальних матеріалів, відомих ще з часів Давнього Єгипту. Мешканці берегів Нілу застосовували смужки лляної тканини — накладали на них суміш з меду, масла, вина та смол, отриманих з ладану й смирни та зводили краї рани разом. Найчастіше в давнину бинти виготовляли з лляних, шовкових і вовняних тканин та просочували їх маслами. Перша згадка сухої пов’язки згадується у Гіппократа («Про давню медицину»). Він також рекомендував в ролі перев’язувального матеріалу полотно, що добре вбирає рідину. А також наполягав на застосуванні кип’яченої води при перев’язуванні та дотриманні чистоти рук лікаря й бинтів. Гіппократ також описав багато різноманітних і водночас складних видів перев’язування ран, частина з яких застосовується й донині. Одна з них так і називається — «шапка Гіппократа».

Джерело: apteka-traw.com

Давньоримський вчений-енциклопедист і лікар Цельс фіксував бинтами губки, просочені оцтом, і накладав їх на рану. У середні віки основним матеріалом для перев’язки стало полотно. Однак під нього для прискорення загоєння ран клали що завгодно: мигдальний і оливковий соки, скипидар, «цілющі води», різні трави, коріння та листя рослин, глину, золу, землю, сало, плівку, що вистилає яєчну шкаралупу, і безліч не менш дивних речовин.

Джерело: medservis.pl.ua

Лише Парацельс через кілька століть став наполягати на застосуванні виключно чистих пов’язок. Але пов’язки довгий час були рідкісними: їх змінювали раз в 4–9 днів. Лише до XVIII — першої половини XIX століття пов’язки стали робити такими, які мають абсорбувальні властивості, переважно з корпію — бавовняних ганчірок, а також лляного та конопляного прядива.

До середини XIX століття Микола Пирогов запровадив практику антисептичного способу лікування ран — промивання уражених частин шкіри 3% розчином карболової кислоти та пов’язок з карболізованої марлі. Пов’язка сприяла посиленню відтоку рідини з ран. Як перев’язувальний матеріал, що добре поглинає рідину, використовувалися так само льон, прядиво, бавовна, мох, торф. Однак, ставало зрозуміло, що виготовлення пов’язок зі старого лляного ганчір’я та канатів, а тим паче повторне використання пов’язок стає причиною нагноєння ран.

Ернст фон Бергман і його учні в 1886–1891 роках розробили стерилізацію інструментів і перев’язувального матеріалу. Саме у той час основними матеріалами для перев’язки стали вата та марля. Їх стали виробляти промисловим способом. Для того, щоб марлева пов’язка не прилипала до рани, стали застосовувати вазелін. Не втратила своєї актуальності вибілена марля як основний перев’язувальний матеріал і в Другу світову війну.

Джерело: hartmann.org.ua

Ось таку історію мають перев’язувальні матеріали, і зараз рятуючи українців від поранень на війні, яку розпочали на нашій землі рашисти.

Автор Дарина Кучережко

Хочете підтримати нас?

Кожен ваш донат допоможе ще активніше розвивати наш некомерційний проєкт, який активно працює вже більше 3 років.

Справжні історії – просвітницький проєкт, який на волонтерських засадах розповідає цікаві історії про Україну, відомих українців, подорожі, традиції, звичаї, кухню, а також захопливі історії про мандрівки світом та відомих особистостей у світі.

У наших планах – створення також англомовної версії сайту, щоб світ більше дізнався про Україну та українців.

Наші рахунки:

Картка у грн.: 5363 5421 0596 6718

Підтримати проєкт

Want to support us?

Each of your donations will help our non-commercial project, which has been producing stories for you for already three years, to become even better.

True Stories is an educational project that, on a volunteer basis, tells interesting stories about Ukraine, famous Ukrainians and other inspiring people, travels, traditions, customs, and cuisine.

Our plans include the creation of an English-language version of the site so that the world can learn more about Ukraine and Ukrainians.

Support the project

Підтримати проєкт

1,00 $