Навряд чи є бренд відоміший у знавців luxury life, ніж Монако. Тим часом це крихітне князівство було в 50-х роках XX століття на межі занепаду. У світі рідко так буває, коли народження великого бренду зобов’язане одній окремій людині, але це саме той випадок.

Відкривши для прочитання будь-який оглядач фактів про Монако, ви дізнаєтеся, що це одне з найблагополучніших місць у світі абсолютно у всіх сенсах: за рівнем добробуту, безпекою, репутацією у світі і так далі. Найвідоміший етап гонки Formula 1, готель, що багаторазово перемагав у рейтингу найкращих готелів світу Metropole Monte-Carlo (в якому довго жив і працював найзоряніший мішленівський кухар світу Жоель Робюшон), сотні найдорожчих у світі машин на вулицях та яхт у марині – все це та багато іншого магнітом притягує мільярдерів та мільйонерів з усього світу у це райське місце.

Проте – це лише верхівка айсберга. «Під водою» прихована довга історія про те, як Монако лише дивом уникло забуття та збереження монархічної форми правління після закінчення Другої світової війни. І цим дивом, хоч як це не дивно, стала звичайна американська дівчинка.

Акторська кар’єра Грейс Келлі була не дуже короткою – всього 5 років (з 1951 по 1956), де останні фільми з Хічкоком «У разі вбивства набирайте М» і «Вікно у двір» і піднесли її до небес. Грейс небезпідставно вважала себе везучою – так у Голлівуді не щастило, здається, нікому: номінація на «Оскар» лише у третьому своєму фільмі, і «Оскар» за головну жіночу роль – у п’ятому. Американський інститут кіномистецтв помістив актрису на 13-те місце у списку «100 найбільших зірок кіно за всю історію», а щодо статусу ікони стилю – він супроводжував її все життя.

Акторка одразу стала улюбленицею крихітної держави, яка сьогодні асоціюється у нас із яхтами, гонками «Формули-1» та казино. Згідно з легендою, Шарль Де Голль, який нібито подумував про приєднання Монако (згідно з угодою 1918 року), відмовився від цього наміру саме через те, що не захотів тягатися з Грейс у популярності. І князь Монако Реньє чудово знав, у кого «закохуватися», щоб зберегти свою незалежність – це справді був шлюб за розрахунком, але, можливо, вперше у світі, це був розрахунок з боку чоловіка.

Тому що цей розрахунок виправдався на 100% – вся Америка раптом заговорила про Монако: у князівство ринули величезні інвестиції. Багатьом мільярдерам хотілося з’їздити сюди на відпочинок, а по приїзді прикупити собі віллу або побудувати тут що-небудь, щоб здобути прихильність однієї з найвідоміших жінок того часу. Монако, який був за крок від повного краху і забуття, відразу став одним із найгучніших територіальних брендів. Завдяки лише одній-єдиній жінці.

Чи була щаслива сама Грейс? На жаль, недовго. Небезпечно виходити заміж за людину, з якою до весілля бачишся менше місяця. Реньє виявився запальним і нестримним, буквально відразу почавши ревнувати свою дружину до її успіху та народної любові. Грейс справді була улюбленицею країни – цей факт Реньє (який, будьмо відвертими, нічого особливого до зустрічі з Келлі не зробив, крім того, що успадкував титул), не міг їй пробачити.

Він став влаштовувати Келлі сцени з будь-якого приводу, а одного разу, коли вона ще була вагітна Альбером (нинішнім князем Монако), розсердившись на те, що Грейс надто коротко підстриглася, шпурнув у неї через всю кімнату склянкою з вином – добре, що той просто не долетів. Розлучитись вона не могла, інакше їй довелося б повністю відмовитися від дітей, а це для неї було неможливо.

Грейс із головою пірнула у виховання, зайнялася благодійністю, стала влаштовувати різні вечори для дітей, культурні заходи, концерти. Завдяки цьому Монако зміг відійти від іміджу грального центру і став культурним і туристичним місцем. До речі, знаменитий рух Green Peace було створено саме у Монако за безпосередньою участю Келлі.

З погляду монетизації її особистий бренд був справді всесильним. Відомо, що княгиня любила сама збирати польові квіти, засушувала їх і, приклеївши до картону, робила картини. Друзі порадили Грейс влаштувати виставку її натюрмортів. Принцеса погодилася, але дуже сумнівалася в успіху. Проте дарма. Наступного дня після відкриття вернісажу всі картини Грейс розкупили. Гроші від продажів – кілька мільйонів франків – Келлі перерахувала до Фонду Княгині Грейс, який допомагав хворим та інвалідам, дітям та студентам, початківцям артистам та художникам. «Мені пощастило в житті, у мене є гроші, я маю допомагати тим, у кого їх немає. Це мій обов’язок», – казала вона.

Проте весь світ займав при цьому одне питання: коли Келлі зніметься знову? Тим більше, Хічкок постмйно продовжував умовляти її зробити це. «Будучи дружиною князя Реньє, я можу грати лише одну роль… Бути княгинею», — любила відповідати Грейс журналістам, які розпитували її про плани кінозйомок в Голлівуді. Пізніше Хічкок все ж таки доб’ється свого, але збунтувалися самі жителі князівства, тому що їхня Королева не могла більше опускатися до гри в кіно. За свідченнями близьких, вона тиждень майже не виходила зі своєї кімнати, для неї цей останній згаяний шанс знову поринути в улюблений світ виявився справжньою трагедією.

Скінчилося все дуже погано. Грейс, за чутками, втомлена від зрад чоловіка, сама почала шукати втіхи в обіймах молодих коханців, а Реньє пізніше взагалі з’їхав в окремий будинок, де тваринам приділяв більше часу, ніж своїй дружині. 13 вересня 1982 року вона сідає в машину зі своєю донькою, їде з нею на приватну розмову, але на крутому повороті не справляється з керуванням та падає на схил гори. Дочка виживе, а Грейс помре у лікарні на другий день, так і не приходячи до тями.

Вона насправді дбала про своїх підданих: навіть розпорядилася, щоб кожна (!) дитина в Монако отримувала від королівської сім’ї подарунок на Різдво. Саме їй належить традиція влаштовувати різдвяні ялинки для всіх дітей Монако прямо у князівському палаці (згодом цей хід підхопили по всьому світу). Сьогодні у Монако ніхто не живе погано, але нове покоління мешканців навряд чи розуміє, кому завдячує. І яку роль зіграв на збільшення їхнього добробуту та привілейованого становища особистий бренд знаменитої актриси.

Автор Дарина Варич

Хочете підтримати нас?

Кожен ваш донат допоможе ще активніше розвивати наш некомерційний проєкт, який активно працює вже більше 3 років.

Справжні історії – просвітницький проєкт, який на волонтерських засадах розповідає цікаві історії про Україну, відомих українців, подорожі, традиції, звичаї, кухню, а також захопливі історії про мандрівки світом та відомих особистостей у світі.

У наших планах – створення також англомовної версії сайту, щоб світ більше дізнався про Україну та українців.

Наші рахунки:

Картка у грн.: 5363 5421 0596 6718

Підтримати проєкт

Want to support us?

Each of your donations will help our non-commercial project, which has been producing stories for you for already three years, to become even better.

True Stories is an educational project that, on a volunteer basis, tells interesting stories about Ukraine, famous Ukrainians and other inspiring people, travels, traditions, customs, and cuisine.

Our plans include the creation of an English-language version of the site so that the world can learn more about Ukraine and Ukrainians.

Support the project

Підтримати проєкт

1,00 $