Коли відтерти наше українське дзеркало віж пилюки часу, можна побачити багато цікавих самодостатніх людей, які зробили для України силу силенну всього. Серед них – і славна родина Тарновських. Розповімо сьогодні про одного з представників цієї шляхетної сім’ї.

Василь Тарновський присвятив усе своє життя меценацтву, пожертвувавши усіма родинними статками. Він вплинув на розвиток культури України в ХІХ ст.

Рід Тарновських походив із козацької старшини. Батько Василя Тарновського (молодшого), Василь Васильович збирав український фольклор, був активним громадським діячем, а також брав участь у підготовці селянської реформи 1861 року. Василь Васильович близько спілкувався з Тарасом Шевченком, Миколою Гоголем, Пантелеймоном Кулішем та Миколою Костомаровим.

Василь Васильович (молодший) народився 1 квітня 1838р. у родинному маєтку Качанівка на Чернігівщині. Ще в юному віці у хлопця з’явилася пристрасть до колекціонування. Він збирав предмети старовини часів Русі та козацтва. Маючи чималі статки, Василь скуповував речі в антикваріатів та колекціонерів. Василь Тарновський особисто відвідував дворянські маєтки у пошуках якихось цікавинок. Спочатку він мріяв збирати абсолютно всі речі, які стосувалися України.

За фінансування Тарновського було упорядковано могили Пантелеймона Куліша та Тараса Шевченка. Він вважав це своїм моральним обов’язком, як приятель покійного, так і шанувальник його таланту, узяти на себе всі клопоти з упорядкування могили. У 1882 році було поставлено чавунний хрест на могилі Кобзаря, який простояв там, аж доки його не замінили на пам’ятник.

Найбільшою справою Василя Тарновського було облаштування музею у Качанівці, де зберігалася вся його колекція, яка налічувала понад 4000 речей докняжої доби, понад 1700 – києворуської, 860 – козацької, зокрема прапори й корогви, гетьманські булави Хмельницького, Многогрішного, Самойловича, Мазепи, шаблі Хмельницького та Мазепи. А також ще 758 речей були пов’язані з Тарасом Шевченком.

Цікавим фактом є те, що саме в родинному маєтку Тарновських Ілля Рєпін замалював етюди до відомої картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану». До речі, Рєпін зобразив Тарновського як козака з довгими вусами у високій чорній шапці.

Наприкінці свого життя Василь Тарновський тяжко хворів, змушений був пересуватися на інвалідному візку. Гроші батька вичерпалися, щоб продовжувати займатися справою всього життя, тому Василь Васильович був змушений переїхати до Києва, а родинний маєток продати відомому цукрозаводчику-мільйонеру Харитоненку. Більшу частину колекції Тарновський передав до Чернігівського музею. А речі, що лишилися в Качанівці, були розграбовані під час більшовицької навали.

Василь Тарновський помер 25 червня 1899 року. Був похований на Звіринецькому кладовищі в Києві.

Автор Оксана Кобилка

Хочете підтримати нас?

Кожен ваш донат допоможе ще активніше розвивати наш некомерційний проєкт, який активно працює вже більше 3 років.

Справжні історії – просвітницький проєкт, який на волонтерських засадах розповідає цікаві історії про Україну, відомих українців, подорожі, традиції, звичаї, кухню, а також захопливі історії про мандрівки світом та відомих особистостей у світі.

У наших планах – створення також англомовної версії сайту, щоб світ більше дізнався про Україну та українців.

Наші рахунки:

Картка у грн.: 5363 5421 0596 6718

Підтримати проєкт

Want to support us?

Each of your donations will help our non-commercial project, which has been producing stories for you for already three years, to become even better.

True Stories is an educational project that, on a volunteer basis, tells interesting stories about Ukraine, famous Ukrainians and other inspiring people, travels, traditions, customs, and cuisine.

Our plans include the creation of an English-language version of the site so that the world can learn more about Ukraine and Ukrainians.

Support the project

Підтримати проєкт

1,00 $