20 жовтня – Міжнародний день кухаря і кулінара. А що такого ексклюзивного найчастіше куховарять в Україні? Ну звісно ж, вареники.

Моє захоплення кулінарією почалося ще з дитинства. Мотиватором цього діла став батько, який найчастіше готував у сім’ї. Йому подобалось отримувати задоволення від процесу приготування, і навіть роками пізніше, він ще дужче закохався у маленьке хобі. Нещодавно за відвертою розмовою тато зізнався, що ще з ранніх рочків мріяв стати професійним кухарем. Але за радянських часів ця професія була ганебною й малогрошовою. Як найстаршому сину у багатодітній сім’ї йому довелося обрати інший шлях – медицину. Тож навички та вміння тата відточувались на нашій сімейній кухонці, а любов і вроджений талант передались у спадок нам із братом.

Найчастіше стравою, яку ми готували, були вареники. Збиралась уся родина за величезним столом і ліпила їх, ледве встигаючи за татом. Найкрасивіші вареники були в брата, а я намагалась відтворити його майстерність. Рекордсменом у ліпленні вареників була мама, адже мала щодо цього величезний досвід. Батьки навчили мене ставитись до готування вареників із легкістю, цікавістю й любов’ю.

Але звідки ж прийшла в наше життя й на наш стіл найвідоміша українська страва?

Коріння вареника не звідкілясь там, а з Трипілля,- вважають дослідники. Саме там їх почали вживати за кілька століть до нашої ери з різних видів борошна, і асоціювались вони з місяцем та плодовитістю. Вважалось навіть, що вареники здатні допомагати в багатьох життєвих ситуаціях.

Дехто вважає, що нібито вареники прийшли до нас із Туреччини, від страви дюш-ва, але, звісно, це ще питання, хто й куди прийшов.

Звідки така назва – вареники? Вона очевидна й логічна. Вареники варять, от тому так і називають.

Технологія приготування асоціюється в мене з фазами місяця, який ніби «росте», а потім «старіє». І не дарма, бо вареники дуже схожі на півмісяць. А за переповідками, у тарілці має бути рівно стільки вареників, скільки днів у місячному місяці, а це рівно двадцять дев’ять штук!

Ще є цікава легенда, ніби лише жінки повинні готувати вареники. І якщо в жінок проблеми із зачаттям дитини, то в процесі приготування, дивлячись на готові вареники, жінка повинна уявляти, ніби вона вагітна. Але історія про вагітність мені здається вигадкою чоловіків, яким дуже лінь готувати!

Ось такі вони, незвичайні наші українські вареники.

Автор Неллі Мірзоян

Хочете підтримати нас?

Кожен ваш донат допоможе ще активніше розвивати наш некомерційний проєкт, який активно працює вже більше 3 років.

Справжні історії – просвітницький проєкт, який на волонтерських засадах розповідає цікаві історії про Україну, відомих українців, подорожі, традиції, звичаї, кухню, а також захопливі історії про мандрівки світом та відомих особистостей у світі.

У наших планах – створення також англомовної версії сайту, щоб світ більше дізнався про Україну та українців.

Наші рахунки:

Картка у грн.: 5363 5421 0596 6718

Підтримати проєкт

Want to support us?

Each of your donations will help our non-commercial project, which has been producing stories for you for already three years, to become even better.

True Stories is an educational project that, on a volunteer basis, tells interesting stories about Ukraine, famous Ukrainians and other inspiring people, travels, traditions, customs, and cuisine.

Our plans include the creation of an English-language version of the site so that the world can learn more about Ukraine and Ukrainians.

Support the project

Підтримати проєкт

1,00 $