Це – картина відомого українського художника Іллі Рєпіна зі Слобожанщини.

Картина має кілька красномовних назв: «Більшовики», «Красноармієць, який відбирає хліб у дитини», інші. Художник вважав це своє полотно епохальним, пишався ним. Але воно майже завжди було сховане від публічності і майже ніколи ніде не фігурувало. Картини не було навіть у каталогах Рєпіна. Чому так? Ходімо досліджувати.

Якщо уважно придивитись до картини, можна дивовижним чином побачити нинішні обличчя російських окупантів, які час від часу глипають із фото та екранів. Вони ніби зійшли з цієї картини. Якщо ще уважніше придивитись, то можна здивовано розгледіти обличчя й риси головного рашиста – путлєра. Тут, правда, пика розплилася й червона, але це не робить її менш подібною. На задньому плані – такі ж характерні мармизи, під стать головному герою, якого талановито змальовує художник.

Що зображено на обличчі так званого бійця, який відбирає хліб у маленької дитини? Підлість, нахабство, жорстокість, хитрість, мерзенність, негідництво. Усю цю палітру почуттів Рєпін майстерно передав. Нащадок славних козаків із прізвищем Ріпа ніби попередив своїх земляків. До речі, він постійно це робив у своїй творчості – попереджав. Представник реалізму неймовірно реалістично змальовував людей, які сто років потому полізуть відбирати українські землі. А ми будемо дивуватись: «Як ці люди так могли?» Могли. Придивіться уважніше до картин Рєпіна.

«Хресна хода в Курській губернії», «Бурлаки на Волзі», «Іван Грозний і син його Іван», інші…

Тут у повній красі постає дійсність, характери, типажі. Не прикрашені, не вихолощені пропагандою, а справжні, реалістичні російські типажі. А як ще може бути в майстра реалізму?

Натомість картини з української тематики, яку Ілля Рєпін неймовірно шанував і любив – це ніби протилежність усьому цьому. Варто вдивитися в ці картини й усвідомити, що ще тоді митець нам повідомляв, які ми різні.

«Запорожці пишуть листа турецькому султану», «Вечорниці», «Гайдамаки», «Гопак», «Солоха і дяк», інші. На цих картинах усе інакше. Інші настрої, життя, долі й характери, навіть інша кольорова гамма й світло.

Там – депресія, упокорення й безнадія, а тут – оптимізм, сила духу і воля. Неймовірно потужна воля. Безмежна любов до волі. 

Два народи. Два антиподи.

А що ж із картиною, на якій більшовик так показово відбирає хліб у маленької дитини?

Вона тривалий час перебувала невідомою у приватних колекціях, і недавно російський мільярдер Алішер Усманов викупив її й перевіз із Франції. Мабуть, щоб менше споглядала західна публіка справжні реалістичні російські типажі. До речі, це саме той мільярдер, яхту якого арештували кілька років тому в німецькому Гамбурзі. І який потрапив під санкції внаслідок російської агресії щодо України як людина, наближена до персонажа, який так схожий на того, якого зобразив на своїй картині Ілля Рєпін.

Загалом творчість Рєпіна символічно пов’язана з тією картиною. Забутий «Красноармієць, який відбирає хліб у дитини» і який ставить все на свої місця і все пояснює: як і чому?

Ілля Рєпін помер на чужині, в еміграції (у Фінляндії), там і похований на пагорбі, який називав Чугуєвим, хоч і заповідав, аби його поховали в Чугуєві на Харківщині.

Тож ця картина показує нам загарбника в усій своїй «красі». І показує самого Іллю Рєпіна, незаслужено зарахованого до російської культури, а насправді реалістично українського. З волею й силою духу. І з неймовірно потужним талантом, створеним з цієї волі та сили духу.

Автор Тетяна Терещенко

https://ad.admitad.com/g/o8ze48q5r8de4e64e01992ce75e199/?i=3

https://plrvq.com/g/gp8po8i1u7de4e64e01945d8e108c6/