25 листопада 1956 року відлетіла у вирій душа неймовірно талановитого Олександра Довженка

Усі знають твір «Зачарована Десна» про маленького Сашка, що бачив казку у всьому, що відбувалось навколо, й обожнював природу з її чарівними моментами. А чи знаєте ви автора цього твору? Чи знаєте ви Довженка? Людину, а не уявну постать, що писала книжки та знімала фільми, і на честь якої названо кінематографічну студію. Якщо ні – зараз саме час дізнатись.

Малий Сашко народився на Чернігівщині на хуторі В’юнище у багатодітній неписьменній сім’ї. Дитинство своє він згадував як: «плач і похорон», адже майже всі діти вмирали, не дорісши до працездатного віку. Навчався хлопчик у Сосницькій початковій, а потім вищій початковій школі і був відмінником (хоча себе таким не вважав). Сашко ріс мрійливим і не розбещеним хлопчиком, який бачив диво в звичайних речах, навіть у тому ж сінокосі, куди їздив із батьком та дідом.

Після школи вступив до Глухівського вчительського інституту, де перестав вірити в Бога і вперше познайомився з українськими книжками, які читав потайки від педагогів, адже зі студентів готували «учителів-обрусителів краю». З 1917 по 1920 Олександр: вчителював у Києві, навчався на економічному факультеті, організовував мітинги, воював проти більшовиків у лавах армії УНР, був заарештований Волинською ЧК та відправлений до концтабору як «ворог робітничо-селянського уряду», потрапив до польського полону… 

Але потім, передивившись свої юні гарячкові пориви, він писав, що не мав «нормальної, здорової політичної освіти, найменшої уяви про боротьбу класів та партій» – тим самим показуючи, що не завжди розбирався у тому, що гірше, а що краще, і «увійшов у революцію не тими дверима».

Після усіх пригод, з 1921 року Олександр мандрує країнами, завдячуючи дипломатичній службі. Його кар’єра у світі кінематографу почалась в 1925 році в Україні, коли він влаштувався стажистом агітфільму «Червона Армія». Згодом майбутній сценарист поїхав до Одеси завершувати фільм, де влаштувався режисером на кінофабриці. Там він почав писати свої сценарії, на які було знято такі відомі фільми, як «Вася-реформатор», «Ягідка кохання», «Звенигора», «Арсенал», «Земля». 

У 1930 роках Олександр Петрович одружився і переїхав до Москви, де отримав орден Леніна та Сталінські премії І і ІІ ступеня за фільми «Щорс» та «Мічурін». Проте під час Другої світової чоловік пішов добровольцем на війну, як кореспондент газети «Красная армия».

Хоч письменник і жив у Москві до смерті, він дуже сумував за Батьківщиною і це впливало на його моральне й фізичне здоров’я. Проте все, що міг – це їздити у відрядження на рідну землю, а жити мав тільки у Москві. В такому «полоні» митцю було важко творити, тож чоловік зняв тоді лише один повнометражний художній фільм «Мічурін» за власною п’єсою «Життя в цвіту», та й той на замовлення Сталіна.

Олександр Петрович – письменник, сценарист, режисер, проте абсолютно звичайний чоловік, зі своїми поразками та перемогами, які ніколи не заважали йому бути відчайдушним мрійником та оптимістом, які б часи не були і що б не відбувалося навколо. Він мав купу нагород, звань та премій, але жив дуже скромно (сучасники згадують, що протягом п’ятнадцяти років носив один і той же костюм, одну і ту ж шубу), і все, що хотів – мешкати там, де дім, де рідна земля.

Ось що написав митець у щоденнику в останні роки свого життя: «Я вмру в Москві, так і не побачивши України! Перед смертю попрошу Сталіна, аби, перед тим, як спалити мене в крематорії, з грудей моїх вийняли серце і закопали його в рідну землю, у Києві, десь над Дніпром, на горі». 

Біографія Довженка налічує безліч злетів та падінь, але, незважаючи на всі обставини, він назавжди залишився людиною, чиїм девізом було: «Бачити зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах»…

Автор Валерія Ковбаса

Хочете підтримати нас?

Кожен ваш донат допоможе ще активніше розвивати наш некомерційний проєкт, який активно працює вже більше 3 років.

Справжні історії – просвітницький проєкт, який на волонтерських засадах розповідає цікаві історії про Україну, відомих українців, подорожі, традиції, звичаї, кухню, а також захопливі історії про мандрівки світом та відомих особистостей у світі.

У наших планах – створення також англомовної версії сайту, щоб світ більше дізнався про Україну та українців.

Наші рахунки:

Картка у грн.: 5363 5421 0596 6718

Підтримати проєкт

Want to support us?

Each of your donations will help our non-commercial project, which has been producing stories for you for already three years, to become even better.

True Stories is an educational project that, on a volunteer basis, tells interesting stories about Ukraine, famous Ukrainians and other inspiring people, travels, traditions, customs, and cuisine.

Our plans include the creation of an English-language version of the site so that the world can learn more about Ukraine and Ukrainians.

Support the project

Підтримати проєкт

1,00 $