Лютневими днями далекого 1468 року відійшла у вічність людина, ім’я якої назавжди вписано в книгу життя людської цивілізації. Він – Йоганн Гутенберг — німецький першодрукар, ювелір і винахідник. На центральній площі французького Страсбурга стоїть йому статечний пам’ятник.

Тож якою була історія друкарського верстата?

Винахід друкарського верстата став переломним моментом, і не тільки з технічної точки зору.  Вперше стало можливим широке поширення писемної продукції, яке розвивалося паралельно з суспільним розвитком наприкінці Середньовіччя. Наукові та філософські вчення могли бути широко оприлюднені лише за допомогою друкарського процесу.  Отже, друкарський верстат поширює знання й освіту наприкінці епохи, що була дуже клерикальною й не цінувала людей як незалежних мислячих особистостей. Тож в епоху Відродження за допомогою книгодрукування змогли утвердитися абсолютно нові ідеї та способи мислення. Загалом друкарський верстат став одним із найважливіших досягнень людства.

Незважаючи на те, що в стародавні часи в Римі, Вавилоні та Східній Азії вже використовувалися різні процеси друку, справжнім проривом став винахід Йоганна Гутенберга. Він базувався на серійному виробництві металевих літер, які можна було відтворювати за бажанням за допомогою матриці та пристрою для ручного лиття. Після багатьох років експериментів у 1440 році він вперше презентував друкарську систему для тиражування текстів рухомим металевим шрифтом.

Майнцький купець Йоганн Фуст підтримав Гутенберга в розробці його новаторського винаходу. Він надав йому кілька позик для створення й розширення друкарської майстерні. Але після тяжкої судової тяганини з Фустом, Гутенберг був змушений поступитися своєю майстернею та інвентарем своєму кредитору. Тож, після відходу Гутенберга, Йоганн Фуст продовжував керувати друкарнею разом зі своїм колегою-експертом Петером Шеффером.

Своїм винаходом Гутенберг заклав основу для масового виробництва письмової продукції в середині XV століття. Разом з Реформацією друкарський верстат ознаменував абсолютно новий підхід до мови, як письмової, так і усної. Вперше письмові документи можна було буквально розповсюджувати у великих масштабах, що зрештою також зробило важливий внесок у підвищення грамотності в суспільстві та, отже, у поширення освіти.

Винахід Гутенберга повільно поширювався з Майнца (Німеччина) в Європу. Згідно з записами, у 1470 році вже існувало 17 друкарень, у 1490 році їх було понад 200. Друкувалися не лише книги, а й менші тексти, листівки, оголошення чи календарі. У XVI столітті лише друк творів Мартіна Лютера становив близько третини загального тиражу. У ході Реформації, завдяки друкарському верстату, стало можливим не лише поширювати переклад Біблії Лютера німецькою мовою, а й численні інші твори, що призвело до посилення уваги до освіти та просвітництва.

Процес верстки, характерний для книгодрукування Гутенберга, коли літери встановлюються окремо вручну, був однією з найпоширеніших технік друку аж до кінця XIX століття. Її замінили так звані набірні машини, такі як набірна машина Linotype у 1886 році, яка назавжди змінила друк книг, газет та іншого.

Як відбувався процес високого друку?

Винахід Гутенберга полягав у складанні довільно відтворюваного шаблону друку з окремих рухомих літер. Окремі літери були виготовлені зі сплаву різних металів, включаючи свинець, олово, сурму та вісмут. Спочатку для кожного символу алфавіту робили так званий патріс – перевернутий рельєфний металевий шаблон. Потім це було забито в заглиблену мідну негативну форму.

За допомогою матриці, створеної таким чином, окремі літери можна було відтворити, за бажанням, шляхом заливання рідкого металевого сплаву. Після охолодження готові літери можна було розрізати на однакову довжину та сортувати у футляри. Ці наборні футляри, які можна комплектувати знову й знову, зрештою уможливили серійне дублювання друкованої продукції та гарантували рівномірний, акуратний результат. Першою книгою, надрукованою таким способом, була «Biblia latina», так звана Біблія Гутенберга. Вона була завершена у 1454 році і мала 42-рядкову структуру сторінок (також відому як B42).

Сьогодні книги майже ніколи не виготовляються за допомогою оригінального високого друку. Замість цього зазвичай використовується офсетний або цифровий друк. Традиційний високий друк досі в основному використовується в контексті мистецьких амбіційних творів малими або дуже малими тиражами — якщо, наприклад, процес друку як такий є частиною художньої концепції, а певної естетики потрібно досягти за допомогою ручного виробництва.

Автор Тамара Свердлик

Хочете підтримати нас?

Кожен ваш донат допоможе ще активніше розвивати наш некомерційний проєкт, який активно працює вже більше 3 років.

Справжні історії – просвітницький проєкт, який на волонтерських засадах розповідає цікаві історії про Україну, відомих українців, подорожі, традиції, звичаї, кухню, а також захопливі історії про мандрівки світом та відомих особистостей у світі.

У наших планах – створення також англомовної версії сайту, щоб світ більше дізнався про Україну та українців.

Наші рахунки:

Картка у грн.: 5363 5421 0596 6718

Підтримати проєкт

Want to support us?

Each of your donations will help our non-commercial project, which has been producing stories for you for already three years, to become even better.

True Stories is an educational project that, on a volunteer basis, tells interesting stories about Ukraine, famous Ukrainians and other inspiring people, travels, traditions, customs, and cuisine.

Our plans include the creation of an English-language version of the site so that the world can learn more about Ukraine and Ukrainians.

Support the project

Підтримати проєкт

1,00 $