Війна може принести з собою не лише біль, страх, розчарування чи безвихідь, але сформувати у вашій психіці міцніші механізми захисту чи навіть відкрити нові ресурси, підняти вас на вищий рівень функціонування.

Почнімо з того, що лише 30% людей страждають на посттравматичний стресовий розлад, половина з яких можуть впоратися з ним лише за допомогою фахівців: терапевтично чи також медикаментозно. Усе залежить від глибини травми та особливостей психіки кожної людини. У таких випадках наслідки травми можуть ще тривалий час набридати вам, зменшувати якість життя, попри відновлення безпеки та нормальні умови для життя. Спершу, ви можете бути впевнені, що життя не налагодиться, але насправді ваша психіка здатна до відновлення, подібно до фенікса, який народжується зі свого згорання.

Цікаво, що представники різних віровчень, приміром індуїзму, буддизму, ісламу, відзначають елементи потенційно перетворювальної сили страждання в конструктивні ресурси. А вже сучасний термін «посттравматичне зростання» був введений психологами з Університету Північної Кароліни в Шарлотті. За словами психоаналітикині Міхаели Тедескі, близько 89% тих, хто вижив після травматичної події, відзначають принаймні один аспект посттравматичного зростання, такий як оновлене розуміння життя. Під цим мають на увазі формування мислення та ставлення до світу, цінності життя.

Зростання не відбувається як безпосередній результат травми; швидше, саме боротьба особистості з новою реальністю після травми визначає ступінь посттравматичного зростання, тобто якісні позитивні зміни, яких ви досягаєте. Переосмислення може бути болючим, але воно важливе. Посттравматичний ріст дозволяє стати сильнішими фізично і психологічно. Є декілька пунктів, які дадуть можливість трансформувати травму не на посттравматичний розлад, а на зростання. І хоча вони є релевантними, але їх часто застосовують терапевти у роботі з людьми, що отримали глибокі психологічні травми.

Бережіть власне почуття гідності, форма жертви — пастка, яку вам потрібно уникати.

Ваші цінності. Тривога, небезпека й страх дають нам усвідомити важливість нашого життя. Так, можливості кожного з нас обмежені, але ми маємо бути сильними у сфері власної відповідальності.

Відкритість і готовність прийняти виклик долі. Віра в те, що можна і важливо вчитися і рости, отримувати досвід як із позитивних, так і негативних життєвих подій.

Проактивність. Випробування безпорадністю — найнебезпечніше. Робіть усе, що можете. Беріть під контроль навіть зовсім небагато: дещо контролювати, навіть невеликий простір життя вам під силу.

Шукайте щастя у дрібницях: вони роблять сенс вашого життя та підіймають настрій.

Почуття гумору. Чорний медичний гумор допомагає лікарям переживати смерті. Цинічно, але терапевтично — якщо це допомагає вам подолати негативні емоції.

Базова рутина. Дотримуйтесь звичних ритуалів чи придумайте нові. Рутина стабілізує режим їжі, руху, сну, роботи дає можливість зберігати ясний розум.

Автор Дарина Кучережко