3 квітня 1973 року пролунав дзвінок, який змінив світ. Мартін Купер з Motorola вийшов на гамірну нью-йоркську вулицю й набрав конкурентів із Bell Labs по стільниковому зв’язку.

Телефон у його руках нагадував добрячу цеглину, і саме її він зараз у переносному сенсі жбурляв у конкурентів.

«Вітаю!» – радісно сказав він їм і додав: «Я вам телефоную з вулиці!»

«Вітаємо!» – почув він у відповідь. А ще почув, не зважаючи на вуличний шум, як конкуренти заскреготіли зубами.

І з того моменту «цеглина» пішла своїм шляхом – шляхом вдосконалення.

І тепер смартфон супроводжує нас повсюди, вдень і вночі, він перетворився на такий собі штучний орган, який прижився в наших звичках. Яке було наше життя до нього, коли заледве десять років тому його не існувало?

Перший iPhone, прародич усіх розумних телефонів, представив у січні 2007 р. в Сан-Франциско Стів Джобс, тодішній президент Apple, вбраний у джинси і чорний светр, а в продажу він з’явився 29 червня. Попередньої ночі тисячі покупців вишикувалися у чергу перед крамницями Apple по всіх Сполучених Штатах; шаленство, яке вже є всесвітнім раз чи двічі на рік, коли виходить нова модель.

Зі слів Стіва Джобса, цей телефон зробить історію, зробить революцію в нашому житті. Так і сталося. Для початку – наукову революцію, бо iPhone є результатом двох з половиною років суперсекретних досліджень в Купертіно, штаб-квартирі Apple в
Кремнієвій долині. Ніхто не знає, хто винайшов iPhone. Цей колективний проєкт об’єднав дослідників з усього світу і був призначений всьому світові, лиш концепція дизайну є заслугою Стіва Джобса. Американець зробив із iPhone блискучу чорну скриньку – і в дійсності, і метафорично. За десять років продалося мільярди айфонів
і щонайменше стільки ж інших «копій» розумних телефонів корейських, китайських чи японських марок. Європа цю революцію пропустила.

Народжений суспільством розумний телефон змінює світ. По-перше – наші звички. Він єднає нас з усім і усіма, але водночас цілком нас ізолює. Для власника розумного телефону, а конкретно айфону, він найважливіша річ у житті: у ньому його рідні та близькі, музика, ігри, розваги, інформація чи, навпаки, відсутність всього згаданого. Для
власника розумного телефону вже не існує оточення, він бачить лише свій екран і «пише» великими пальцями. Іншими словами, за допомогою цієї розробки ми одночасно знаходимося в світі і поза світом.

Нам треба тішитися чи жалкувати з приводу цієї революції? Тому що це – таки революція, Стів Джобс мав рацію. Ми ніколи його не позбудемося, він уже має універсальне використання. Для одних він відчиняє двері світу: до роботи, кохання, дружби, знайомства. Для інших вбиває будь-яке справжнє спілкування, замінене смайликами.

На сьогоднішній день мобільний телефон є міткою нашого часу як кількома епохами раніше були парова машина, телеграф, автомобіль і т.д. Він є продуктом глобалізації, а точніше її прискорювачем.

Автор Аліна Коцофан