Ось так незвично називали фундатора українського театру Марка Лукича
Кропивницького. 21 квітня 1910 року його земна життєва історія добігла кінця, але все одно продовжує жити. А ми про неї продовжуємо захоплено читати.

Тож давайте зазирнемо в хроніки життя Марка Лукича…

ТЕАТРАЛ. Марко Кропивницький – один із засновників українського театру. За своє життя Марко Кропивницький зіграв понад 500 ролей, саме тому його й називали
«українським Мольєром» та «українським Шекспіром».

РЕЖИСЕР. Дружина Карпенка-Карого, актриса Софія Тобілевич, згадувала, що
«Марко Кропивницький був одночасно драматургом, артистом, режисером і вчителем цілого гуртка молодих акторів, а цей труд вимагав нелюдських сил, надзвичайного
напруження енергії, нервів і здоров’я. Всі актори, яким він допомагав оволодіти технікою гри на сцені, всі його учні, не виключаючи Садовського та Саксаганського, були закохані у Марка Кропивницького, як в артиста, режисера і великої душі людину».

ДРАМАТУРГ.  Марко Лукич написав понад 40 п’єс, більшість із яких стали
широко відомими. Преса порівнювала їх із шедеврами світової літератури, бо в кожній із них Марко описував життя свого улюбленого героя – селянина. Наприклад, у «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «По ревізії» тощо.

ПАТРІОТ. Марко Кропивницький був свідомим українцем. Коли російський цар Олександр II у захопленні від його акторської майстерності запропонував
Кропивницькому грати в імператорському театрі, що давало змогу актору жити заможно, той рішуче відмовився. «Непотрібно мені ні срібла, ні золота, ні слави, ні
пошанівок… Зрадити своєму народові, піти у найми тут «властям предержащим», які мову нашу не визнають і хочуть знищити? Ніколи! Краще буду працювати для милої
моєї України на повну, Богом дану мені силу, а там вже нехай цінують, що я залишив», – саме так сміливо апелював Марко Лукич.

Місто КРОПИВНИЦЬКИЙ. Після ухвалення Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в
Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» місто Кіровоград одразу потрапило під декомунізацію. Із семи запропонованих назв, серед яких були Єлисаветград, Інгульськ, Златопіль, Ексампей та інші, саме за Кропивницький проголосувала
Верховна Рада України 14 липня 2016 року. З того часу місто отримало подих нової творчої енергетики, яку напрацювало попереднє покоління українських сподвижників. А серед них одна з найяскравіших постатей – Марко Кропивницький.

Автор Анна Остапенко