Таку фантазію мала Ольга Кобилянська.

Народилася Ольга 27 листопада 1863 року в містечку Ґура- Гумора в Південній Буковині (нині – Ґура-Ґуморулуй, Румунія). Вона була четвертою з семи дітей.

Родина часто переїжджала. У 1869 – з рідного містечка до Сучави, щоб діти могли відвідувати школу. Ще через 6 років – у гірський Кимполунг (нині – Румунія). Коли батька звільняють зі служби, вони перебираються у Димку (сучасна Чернівецька область), до будинку бабусі Кобилянської. Наступні майже 50 років Ольга житиме недалеко – у Чернівцях.

Батько, Юліан Кобилянський, галичанин, виходець зі шляхетського роду з Наддніпрянщини, був секретарем повітового суду. Мати, Марія, походила із
німецько-польського роду Вернерів – тих, що подарували світу німецького
поета та драматурга Захарія Вернера. Вдома розмовляли українською,
польською та німецькою мовами, володіли румунською та чеською.

Найважливішим для Кобилянських було вивчити своїх п’ятьох синів. Доньки ж, Ольга та Євгенія, отримали лише початкову освіту: чотири класи німецької школи у Кимполунзі. Брати стали досить відомими: Степан – живописцем, намалював портрет Ольги; Юліан – відомим філологом, автором кількох підручників.

Спілкуватись та вивчати українську спонукають її подруги, з якими вона познакомилась юною. Ними були Августа Кохановська, яка згодом ілюструватиме новели письменниці «Некультурна», «Природа», «Під голим небом»; Софія Окуневська, перша українка на західноукраїнських землях, що здобула університетську освіту і стала лікаркою; і Наталя Кобринська – письменниця та очільниця жіночого руху на Галичині. Кожній з них Кобилянська згодом присвятить повість, «коротку фантазію» чи навіть обере
як прообраз.

Чимало творів Ольга публікувала спочатку німецькою у закордонних виданнях. Оскільки для вітчизняної аудиторії сюжети про стосунки інтелігентних жінок та жіночу сексуальність були, м’яко кажучи, небажані. Однак Ольга не боялася ні цього, ні відвертості. Її героїні часто покидають незатишні домівки, аби стати незалежними.

Автор Лоліта Божко

Хочете підтримати нас?

Кожен ваш донат допоможе ще активніше розвивати наш некомерційний проєкт, який активно працює вже більше 3 років.

Справжні історії – просвітницький проєкт, який на волонтерських засадах розповідає цікаві історії про Україну, відомих українців, подорожі, традиції, звичаї, кухню, а також захопливі історії про мандрівки світом та відомих особистостей у світі.

У наших планах – створення також англомовної версії сайту, щоб світ більше дізнався про Україну та українців.

Підтримати проєкт

Want to support us?

Each of your donations will help our non-commercial project, which has been producing stories for you for already three years, to become even better.

True Stories is an educational project that, on a volunteer basis, tells interesting stories about Ukraine, famous Ukrainians and other inspiring people, travels, traditions, customs, and cuisine.

Our plans include the creation of an English-language version of the site so that the world can learn more about Ukraine and Ukrainians.

Support the project

Підтримати проєкт

1,00 $