Усі ми маємо мрії, вони бувають різні. Хтось хоче стрибнути з парашута або
піднятися на найвищу гору. Інші мріють знайти кохання або ж виграти у лотерею.

Борис Мозолевський хотів підкорити небо і впевнено рухався до мрії, але не судилось.

Борис народився в сім’ї колишніх куркулів, закінчив 7 класів та розпочав
навчання спочатку в Одесі в спецшколі військово-повітряних сил, а потім в училищі в Єйську, також авіаційного спрямування. Здається, перші кроки до підкорення висот здійснено, тоді він ще не знав, що справою його життя стане земля. Ні, він не був землеробом чи фермером, агрономом чи садівником. Борис Мозолевський – один із найвідоміших археологів України.
У 1950-х молодий Борис розпрощався з військовою справою. Розпочав заочно навчатися у Києві на філософсько-історичному факультеті. Довгий час працював кочегаром – 10 років. Така тяжка робота не забрала ентузіазму та наполегливості у дослідника.

Перші його розкопки були у Придністров’ї, поблизу міста Орджонікідзе, Страшної Могили. Ці розкопки з часом принесуть Мозолевському всесвітню славу.

Талановита людина – талановита у всьому. Окрім археології, в його серці
засіла література. На початку 1960-х почав писати українською вірші, а до
того вони були російською.

Так, саме на роботі у кочегарні він познайомився з Василем Стусом, це і стало початком його співпраці з шістдесятниками. Він організовував вечори, де читали заборонену літературу. На одному з таких, у 1965 році, його звільнили з роботи і взяли під нагляд КДБ.

Борис Мозолевський продовжив брати участь у розкопках, що принесло йому
неабиякий успіх. Вершиною його розвідок став курган Товста Могила
поблизу сучасного Покрова.

Дослідник розкопав відомий на весь світ артефакт – скіфську пектораль. Саме завдяки археологу коштовність залишилась з Україні, він завіз її інкогніто до Києва. Цікаво те, що ніхто не хотів проводити дослідження цього кургану, вважаючи, що там нічого немає. Але Мозолевський відрізнявся своєю інтуїцією та даром передчуттів.

Його внесок в історію та культуру України величезний. Людина, віддана
власній справі, чесна, працьовита, сповнена натхнення та любові до рідної землі. Ігор Павлюк про нього написав : «У нас є поети-політики, поети-художники… Поет-археолог наразі один – Борис Мозолевський. Його вірші пахнуть космічно-степовим вітром. Його поезія глибока, як небо України».

Автор Вікторія Мороз