Нині ми відзначаємо день Києва: у цвіті каштанів, бузку та тополь, коли все шаленіє зеленню та готується входити в літо. Воїстино, столиці України пасує ця пора. Водночас зі спогляданням навколишньої краси є славна нагода зачитуватися літературою. Пропонуємо до вашої уваги добірку сучасної та класичної прози про місто, яке ніколи не спить (навіть у комендантську годину).

«Невеличка драма», Валер’ян Підмогильний

Усім нам відомий роман «Місто» Валер’яна Підмогильного, який вже став хрестоматійний (зокрема, завдяки шкільній програмі, а частково новаторству автора), а от «Невеличка драма» незаслужено винесена на другий план. На фоні радянізованого Києва постає новий ідеал жінки, її переживань, моральних тривог та стосунків з чоловіками у 20-х – поч. 30-х роках XX ст. Не менш цікаві роздуми автора стосовно українізації та її противників: на те вона й класика, що й нині актуальна.

«Місто з химерами», Олесь Ільченко

Це видання — просто знахідка для прихильників архітектурних витворів Городецького, детективів і краєвидів Києва. Дещо про сюжет: двоє персонажів підліткового віку розшифровують загадкові моменти із творчого життя Городецького. Попри юний вік головних героїв, це видання стане цікавим не лише їхнім ровесникам, але й усім, хто закоханий у Київ. Як зазначає сам автор: «В моїй книзі, як побачить читач, я розкриваю не лише таємницю Будинку з химерами, а й інші київські таємниці, якими сповнене наше місто. Зрештою — таємницю справжнього життя Владислава Городецького».

«Хмари», Іван Нечуй-Левицький

Також інший не розпіарений твір, але на цей раз вже Івана Нечуя-Левицького. У повісті художньо зображені два покоління інтелігенції 30–40-х і 50–60-х років 19 століття, які діють у часи посилення національного гноблення в Україні, утисків і заборони її мови та культури. Автор описує середовище Київської духовної семінарії та Академії, тодішнє музичне життя, ставлення до громадсько-політичних подій, колоритні епізоди з життя киян. Однак особлива чарівність повісті — в описах Києва, його околиць і парків.

«Клавка», Марина Гримич

Уже бестселер українського книговидання роман Марини Гримич цікавий як для прихильників столиці, так і богемного життя. Дія роману у Спілці письменників України та в письменницькому будинку Роліт. Однією з центральних подій роману, довкола якої вибудовується сюжет, є сумнозвісний пленум Спілки, який відбувся 1947 року й увійшов у історію як пленум розгрому української літератури. Особливо гостро критикувалися твори Юрія Яновського та Максима Рильського. Головна героїня роману, Клавка, працює секретаркою Спілки письменників, тож вона стає свідком усіх спілчанських перипетій. Окрім панорами життя повоєнного Києва з мальовничими описами комунальних квартир, Євбазу та інших київських локацій, в романі присутня й любовна лінія. А яка? Прочитайте і дізнаєтеся.

«День мій суботній», Григір Тютюнник

Це ода Андріївському узвозу та Подолу загалом, а ще баням на церкві та дніпровим кручам, якими зрання милується ліричний герой Григора Тютюнника, а водночас і його уособлення. Молодий і бідний науковець свій вихідний день присвячує прогулянці містом, звичним закупам і спілкуванню з київськими типажами. На сторінках оповідання можна побачити й перекупок на Житньому ринку та їхніх гарнесеньких доньок, і заробітчан, і типів, що шукають компанію випити одну-дві стопки коньяку чи горілки. Зачитуючись цим багатством описів, може здатися, що за сотню років не так багато все й змінилося.

«Тав’є-молочар», Шолом-Алейхем

Особливої уваги заслуговує і світова література, приміром, мовою їдиш. У цьому циклі розповідей головним героєм виступає Тав’є-молочар, його жінка доїть корів, діти виварюють глечики, збивають масло, а господар їде собі щоранку на базар, заходить до кожної дачі в Бойберику (йдеться про Боярку, дачна місцевість під Києвом), бачиться з усіма найбільшими хазяїнами з Єгупця (вигадана Шолом-Алейхемом назва міста Києва). Але вигадана не просто так. Єгупець — це алюзія Єгипет. Чому Єгипет? Ймовірно, через багато принижень, які пережив Соломон Наумович, справжнє ім’я автора. Бувши освіченим у єврейській класичній науці, він не міг не використати оце «Рабами ми були в землі єгипетській». Не дивно, що така назва. Київ тут виступає як місто-держава, держава в державі з когортою різних громад і національностей.Приємної подорожі сторінками літературного Києва!

Автор Дарина Кучережко

Хочете підтримати нас?

Кожен ваш донат допоможе ще активніше розвивати наш некомерційний проєкт, який активно працює вже більше 3 років.

Справжні історії – просвітницький проєкт, який на волонтерських засадах розповідає цікаві історії про Україну, відомих українців, подорожі, традиції, звичаї, кухню, а також захопливі історії про мандрівки світом та відомих особистостей у світі.

У наших планах – створення також англомовної версії сайту, щоб світ більше дізнався про Україну та українців.

Наші рахунки:

Картка у грн.: 5363 5421 0596 6718

Підтримати проєкт

Want to support us?

Each of your donations will help our non-commercial project, which has been producing stories for you for already three years, to become even better.

True Stories is an educational project that, on a volunteer basis, tells interesting stories about Ukraine, famous Ukrainians and other inspiring people, travels, traditions, customs, and cuisine.

Our plans include the creation of an English-language version of the site so that the world can learn more about Ukraine and Ukrainians.

Support the project

Підтримати проєкт

1,00 $