Так багато талановитих журналістів і фотографів забрала ця війна, розв’язана росією! Серед них – і Денис Кривий, відомий український фотограф, світлини якого, зокрема, прикрашали такі відомі видання як National Geographic.

Світ багато втратив, адже зобразити його так талановито вже більше не буде кому.

Денис Кривий був відомим українським фотохудожником, а також військовим Збройних сил України у складі Сил спеціальних операцій. Він був учасником російсько-української війни. Народився Денис 19 жовтня 1988 року в місті Черняхів на Житомирщині. Навчався на історичному факультеті Первомайського інституту Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. Займався дизайном, комп’ютерною графікою та медіадизайном.

Захопленнями Дениса зі студентських років були туризм і пейзажна фотографія. Він починав фотографувати за допомогою простих цифрових камер “мильниць”, а з плином часу досяг рівня відомого фотографа. Багато з його знімків були зроблені в Карпатах. Денис – автор багатьох відомих фотографій природи національного парку “Бузький Гард”.

«Молодий, енергійний, талановитий, автор фотовиставки «Краса Бузького Гарду», яка неодноразово демонструвалась в музеях нашої країни. Фото Дениса Кривого красуються у виданнях національного природного парку «Бузький Гард», на сайті парку, стендах, путівниках, листівках та інших публікаціях», – інформують у національному парку.

Денис – переможець та лауреат численних фотоконкурсів (володар нагороди «Блакитна стрічка» Міжнародної федерації фотомистецтва FIAP), учасник виставок фотографій природних пейзажів і тварин у різних куточках України, а також у Косові. Проводив професійні пленери, семінари і тренінги. В останні роки захоплювався аерофотозйомкою.

Коли почалася повномасштабна війна, Денис з перших днів став волонтерити, адже завдяки фотографуванню мав дуже широкі зв’язки в Україні й за кордоном.

«Дуже багато чого він роздобув для війська і для гуманітарних потреб Первомайська, – згадує друг Дениса Володимир Галузінський. – Але він був людиною, що завжди робила максимум, проте завжди вважала, що цього недостатньо. Тому і в волонтерстві вважав, що робить недостатньо. Врешті добровільно мобілізувався в армію і влітку 2022 року долучився до Сил спеціальних операцій. Він змолоду був дуже спортивною людиною і зміг пройти важкий відбір, щоб потрапити до ССО…».

«Він завжди був дуже талановитим, натхненним і «двіжовим», – сказав у коментарі НСЖУ близький друг Дениса, журналіст із Первомайська Володимир Галузінський. – З перших днів, як він з’явився в нашому місті (звідси родом його мама), одразу став центром компанії. Був одночасно і веселим та непосидючим, і таким, що викликав глибоку повагу людей. Завжди глибоко занурювався в усе, чим цікавився».

«Він завжди робив усе і навіть більше, а вважав, що все одно недостатньо. Він добровільно обрав свій шлях і з честю пройшов його», – написала в соціальній мережі дружина Дениса Галина Волгіна.

По Денисові залишилися дружина Галина і двоє дочок, Соломія і Мелісса, яких він дуже любив.

Гинуть найкращі, на жаль. Пам’ятаємо! Не забудемо!

Автор Аліна Лисенко