#книжкові_історії

117 років тому 15 липня 1904 року в Німеччині помер класик світової літератури, письменник українського походження Антон Чехов.

Його історія – ще один приклад того, як щедро українська земля збагатила своїми талантами світову літературу, зокрема, й російську.

Що цікаво, він завжди ідентифікував себе українцем. Розповідають, що був дуже закоханий в Марію Заньковецьку і хотів для неї написати «Вишневий сад» українською.
Він винаймав собі маєток в Україні, навіть хотів його купити, багато подорожував Україною і надихався на творчість.

Загалом на нього як особистість найбільший вплив здійснила його бабуся Єфросинія Шимко. І загалом він від народження говорив українською, а вже потім вивчив російську.

Ось кілька його цитат про Україну: «Україна дорога і близька моєму серцю. Я люблю її літературу, музику і прекрасну пісню, сповнену чарівної мелодії. Я люблю український народ, який дав світові такого титана, як Тарас Шевченко» (з листа А. Кримському).

«Що за місця! Я просто зачарований! Крім природи, ніщо так не вражає в Україні, як народне здоров’я, високий ступінь розвитку селянина, котрий і розумний, і музикальний, і тверезий, і моральний, і завжди веселий» ( з нотаток після подорожі Україною).

Публікуємо також уривок із книги Оксани Забужко «Як рубали вишневий сад», де про відчуття Чехова себе українцем згадує його дружина Ольга Кніппер:

«З останніх, присмертних чеховських років збереглось одне свідчення О. Кніппер-Чехової, сенсу якого сама вона тоді явно не зрозуміла, і не дуже, боюсь, розуміла «пролетарська аудиторія», якій вона, вже в УСРР, це розповідала. Якось під час подорожі пароплавом Чехов, прислухавшись на палубі до розмови двох дам, раптом сказав дружині:

– А ведь они по нашому разговаривают.

Кніппер здивувалась: це ж по-якому? По-українському, пояснив він».

Автор Тетяна Терещенко