“Якби мій батько і мої друзі в Україні знали, що я тут стою, і чули, що я кажу, в них текли б сльози радості”.

Ця цитата належить етнічному українцю, бізнесмену, раднику Маргарет Тетчер – Стефану Терлецькому.

Життєвий шлях Стефана Терлецького розпочався 1927 року, в селі Антонівка, Івано-Франківської області. Його батько був активним діячем в селі, і засуджував радянську владу, за що його вислали до Сибіру у 1951 році. Мати хлопця померла від інфаркту в 1942 році, після того як  Стефана забрали на примусові  роботи до Німеччини. Вже тоді він зрозумів усі реалії комуністичного режиму.

До 1945 року юнак вимушений був безкоштовно працювати на фермі в місті Фойтберґ, Австрія. А вже після завершення Другої світової війни радянська влада обіцяла повернути Стефана на рідні землі, проте, замість цього йому прийшов наказ воювати на Далекому Сході з Японією.

Хлопцю вдалось вистрибнути з потяга та змінити свою долю кардинально. Деякий час він вимушений був переховуватись в лісі, й згодом опинився в таборі для переміщених осіб Австрії. Звідти Стефан вирішив поїхати до Великої Британії. Не знаючи мови та з одним фунтом у кишені хлопець радів новим можливостям та свободі.

Він працював на шахті, кухарем в буфеті гірників, менеджером в готельно-ресторанному бізнесі. Остання справа  була йому до душі й через деякий час, взявши позику, Стефан придбав власний готель.

Дізнавшись, що батька та сестру вислали в Сибір, а також багатьох родичів, хлопець позбувся останніх ілюзій щодо радянської влади. Ця звістка стала вирішальною на початку політичної карʼєри Терлецького.

«Я став консерватором тому, що на власні очі бачив і комунізм, і нацизм. Консерватори ж за демократію і бізнес — те, чого я та моя родина досі не знали», – говорив Стефан Терлецький.

З 60-х років він активно займався політикою, мав чіткі проєвропейські погляди. З четвертої спроби Стефану вдалось стати депутатом Палати громад британського парламенту.

Ось як йдеться про нього у Вікіпедії:

«У розпал «холодної війни» він наполягав на створені Великою Британією міцного військового щита, який би «перешкоджав агресивній політиці радянського союзу». «У жодному разі не можна погоджуватися на пропозицію росії скоротити наші сили в Європі. — зазначав політик у 1973 р. — Це саме те, чого марксисти і ліві соціалісти хочуть добитися від нас. Як людина, яка народилася в рабстві, я хочу померти вільним».

Коли в 1979 році Маргарет Тетчер стала премʼєр міністром Великої Британії, вона обрала Стефана Терлецького своїм радником. За період своєї діяльності в британському парламенті він неодноразово порушував питання підтртимки України. Терлецький пропонував відкрити британське консульство в Києві, брав активну участь у парламентських слуханнях щодо Чорнобильської  катастрофи, оприлюднював проблеми недотримання прав людини в срср тощо. 

За важливу й активну діяльність Стефана Терлецького нагородили Орденом командора Британської імперії (“Commander of the Order of the British Empire”) — однією з найвищих державних нагород Сполученого Королівства.

Вісім років Терлецький представляв Велику Британію в Раді Європи. Але, незважаючи на свої неймовірні успіхи та важливі внески в розвиток Британії, Стефан не забував рідної мови та землі.

Його шлях до бізнесмена, депутата, радника Маргарет Тетчер, активного політичного діяча був далеко не простий. Проте його історія показує, що сміливість, прагнення чогось більшого та сила волі може кардинально змінити життя.

Автор Марія Куюн

Хочете підтримати нас?

Кожен ваш донат допоможе ще активніше розвивати наш некомерційний проєкт, який активно працює вже більше 3 років.

Справжні історії – просвітницький проєкт, який на волонтерських засадах розповідає цікаві історії про Україну, відомих українців, подорожі, традиції, звичаї, кухню, а також захопливі історії про мандрівки світом та відомих особистостей у світі.

У наших планах – створення також англомовної версії сайту, щоб світ більше дізнався про Україну та українців.

Наші рахунки:

Картка у грн.: 5363 5421 0596 6718

Підтримати проєкт

Want to support us?

Each of your donations will help our non-commercial project, which has been producing stories for you for already three years, to become even better.

True Stories is an educational project that, on a volunteer basis, tells interesting stories about Ukraine, famous Ukrainians and other inspiring people, travels, traditions, customs, and cuisine.

Our plans include the creation of an English-language version of the site so that the world can learn more about Ukraine and Ukrainians.

Support the project

Підтримати проєкт

1,00 $