Брати-близнюки Раміль і Аміль Насірови народились в селі Близнюки (іронічно, чи не так) Харківської області. Дитинство хлопців, як і більшості дітей із села у ті часи, не було ні багатим, ні бідним. Та їх дещо відрізняло від інших дітей. Вся справа в тому, що Раміль і Аміль мають не лише українське коріння, а й азербайджанське. Та вони нікому не дозволяли себе ображати, адже, можна сказати, окрім батьків їх ще виховувала вулиця, тож вони вміли за себе постояти.

В епоху процвітання інтернету і реп-індустрії хлопці вирішили не відставати від тогочасних трендів, тож за допомоги телефона, диктофона, невеликої магії накладання музики на звук і акторів (їхніх друзів), вони записали свою дебютну пісню «Лове (Love) *не слухайте її*». Хлопці використали псевдонім «Курган».

У 2014 році ця пісня наробила справжнього шуму, а хлопці стали відомими на весь інтернет. Глядачам сподобалась як і пісня, так і кліп, адже вони поєднали у собі слобожанський суржик, естетику села і, найголовніше – «тяжку» чоловічу долю.

Довго залишатись інтернет-мемом хлопці не бажали, тож вже через рік вони випустили нову пісню з Дашею Астаф’євою – лайливу версію на вірш Андрія Малишка «Вчителько моя, зоре світова».

Здавалось, що ці двоє хлопців і їхній друг Євгеній Курган, з яким вони від початку своєї кар’єри, не досягнуть вершини, адже кому цікаві селюки, які розмовляють і співають суржиком, так ще й випускають лайливі пісні? Та саме ці двоє не тільки розкрили свій талант як співаки, а й як актори, знявшись у фільмі «Люксембург, Люксембург» режисера Антоніо Лукіча. І тепер про них дізнались не лише в Україні, а й у Канах під час кінофестивалю, де й показували цей фільм.

Історія братів Насірових показує нам, що навіть хлопці-розбишаки можуть стати тим, про кого вчителі в школі казали: «Та що з тебе виросте?!».

Автор Лілія Слободяник